Екстрадицію засновника Wikileaks Джуліана Ассанжа зупинили до розгляду апеляційної скарги

Високий суд Лондона 24 січня задовольнив скаргу австралійського інтернет-журналіста та телеведучого, засновника Wikileaks Джуліана Ассанжа, якого в США підозрюють у шпигунстві та розголошенні державної таємниці, і дозволив чоловіку оскаржити у Верховному суді країни рішення про екстрадицію до Штатів.

Текст рішення оприлюднений на сайті проєкту Wikileaks, пише Суспільне.

Джерело: © AP Photo / Matt Dunham

Екстрадицію Ассанжа зупинили до розгляду апеляційної скарги чоловіка на судове рішення від 10 грудня, яким було задоволене клопотання влади США щодо його етапування до цієї країни для суду.

Попереднє рішення про блокування екстрадиції Ассанжа до США в січні 2021 року було обґрунтоване переконанням судді щодо того, що Вашингтон не може гарантувати належних умов тримання засновника Wikileaks, й високим ризиком самогубства журналіста.

США оскаржили таке рішення із запевненням, що забезпечать відповідні умови для тримання Ассанжа. Блокування екстрадиції було скасоване, саме Верховний суд має визначити юридичну силу та обґрунтованість цих запевнень.

У захисників Ассанжа є 14 днів для подання апеляції на екстрадицію до США. Але Верховний суд необов’язково одразу візьме справу до розгляду, тому питання екстрадиції може затягнутися на місяці.

За словами нареченої засновника Wikileaks Стелли Морріс, рішення Високого суду Лондона є перемогою, але “ми ще далеко від досягнення справедливості в цій справі”.

Таку ж думку висловив Комітет із захисту журналістів (CPJ). В організації наголосили, що екстрадиція Ассанжа до США “серйозно зашкодить журналістиці”.

У CPJ “наполегливо закликали Міністерство юстиції США припинити процедуру екстрадиції та зняти всі звинувачення проти Ассанжа”. 

У міжнародній правозахисній організації “Репортери без кордонів” (RSF) “обережно привітали” рішення Високого суду Лондона.

“Цей випадок матиме величезні наслідки для журналістики та свободи преси в усьому світі й може стати надзвичайно прецедентним. Це заслуговує на розгляд вищої судової інстанції країни. Ми дуже сподіваємося, що Верховний суд дійсно прийме справу до перегляду”, – сказала директорка з міжнародних кампаній RSF Ребека Вінсент, яка була присутня на судовому засіданні.

Нагадаємо, що 2010 року портал WikiLeaks опублікував відеоролик про те, як 2007-го американські вертольоти Apache атакували Багдад. Унаслідок атаки загинули близько десяти людей, зокрема двоє співробітників агентства Reuters. Згодом сайт опублікував тисячі секретних файлів і дипломатичних телеграм.

Ассанж надіслав низці видань, зокрема Al Jazeera, The Guardian, Der Spiegel і The New York Times, близько 100 тисяч секретних документів про перебіг війн в Іраку та Афганістані. Деякі з матеріалів стосувалися розстрілу цивільних військовими та спричинили міжнародний скандал.

Із 2012 року чоловік жив на території посольства Еквадору в Лондоні. Його екстрадиції домагалася Швеція за підозрою у зґвалтуванні двох жінок 2010 року. Ассанж провину не визнавав і заявляв, що Стокгольм екстрадує його до США.

У грудні 2017 року засновник WikiLeaks отримав громадянство Еквадору. У квітні 2019-го країна відкликала надання притулку для Ассанжа, і до території посольства прибули британські правоохоронці. Інтернет-активіста затримали за запитом мін’юсту США. Вестмінстерський мировий суд визнав Ассанжа винним у неявці за судовою повісткою і заарештував до ухвалення вироку.

У травні 2019 року американська влада висунула Ассанжу звинувачення, за якими йому загрожує до 175 років вʼязниці. США заявляють, що витік інформації – це порушення закону і загроза життю людей. Ассанжу висунули звинувачення за 18 пунктами, зокрема у змові з метою зламу систем даних військових баз США для отримання конфіденційної інформації, яка стосується воєн в Афганістані та Іраку.

Адвокати Ассанжа стверджують, що він діяв як журналіст і мав право оприлюднити документи, про які йдеться в справі.

У разі екстрадиції та визнання винним у США Ассанжу загрожує до 175 років ув’язнення за 18 звинуваченнями як за Законом про шпигунство, так і за Законом про комп’ютерне шахрайство та зловживання.