Співробітництво між білоруськими та українськими силовиками необхідно зупинити – правозахисники

Співробітництво між українськими та білоруськими правоохоронцями може використовуватися останніми для збору інформації для політичного переслідування білорусів, які були вимушені виїхати з країни, тому його необхідно тимчасово зупинити. 

Про це заявили правозахисники під час міжкомітетських слухань у Верховній Раді, присвячених захисту прав людини громадян Білорусі, які шукають захисту на території України, передає кореспондентка ZMINA.

Джерело: скриншот з відео міжкомітетських онлайн-слухань

Слухання відбулися за ініціативи ГО “Центр громадянських свобод” у межах кампанії #BelarusWatch та за підтримки народного депутата, голови підкомітету з питань прав людини Тараса Тарасенка.

У заході взяли участь голова Комітету з питань прав людини Дмитро Лубінець, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, нардепи, представники органів державної влади, громадських та міжнародних правозахисних організацій.

Представники громадського сектору наголосили на тому, що правоохоронні органи України повинні виконувати умови міжнародної конвенції про правову допомогу між країнами, реагувати на запити та надавати білоруському КДБ інформацію про людей, які втекли від тиску та переслідування до України. Це створює небезпечні умови та ставить під удар громадян Білорусі, які виступають проти режиму самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка. Тож механізм міжнародного співробітництва у сфері правоохоронної діяльності між країнами потребує комплексного покращення. До цього співробітництво між силовиками двох країн можна тимчасово зупинити, вважають правозахисники.   

Також під час слухань йшлося про створення умов для іноземців, які зазнали політичних переслідувань у Білорусі, для отримання ними в спрощеному порядку дозволу на імміграцію, права постійного проживання та громадянства України, сприяння працевлаштуванню, вступу до українських закладів вищої освіти та в окремих випадках – отриманню податкової пільги.

Учасники заходу порушили питання про процедуру тимчасового захисту, яка передбачена українським законодавством, проте ще не застосовувалась. Крім того, правозахисники озвучили пропозиції щодо вдосконалення законодавства для перебування в Україні іноземців і осіб без громадянства з гуманітарних підстав, а також зі спрощення процедури легального працевлаштування.

Тарасенко розповів, що Комітет з прав людини ВРУ вже розглянув внесені до порядку денного законопроєкти “Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні” (№5795) і “Про внесення змін до Законів України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та “Про зайнятість населення” щодо залучення провідних фахівців до роботи у системі охорони здоров’я України” (№5888). Їхнє ухвалення має полегшити працевлаштування білорусів в Україні.

Наразі на розгляді в комітеті перебуває проєкт закону “Про надання захисту іноземцям та особам без громадянства” (№3387).

Натомість голова Державної міграційної служби Наталя Науменко не побачила жодних проблем у становищі білорусів в Україні. Вона зазначила, що для спрощення їхнього перебування на території України запроваджено безпрецедентні заходи, їхня дія буде продовжена.

За її словами, говорити про збільшення кількості громадян Білорусі, які в’їжджають на територію України й тут залишаються, не можна. Так, за дев’ять місяців нинішнього року до України в’їхало близько 199 тисяч громадян Білорусі, виїхало 197 тисяч. Ці дані не перевищують показників 2019–2020 років, сказала вона.

Спостерігається тенденція до деякого збільшення кількості звернень громадян Білорусі щодо надання захисту, або притулку, або статусу біженця, або додаткового захисту, уточнила Науменко.

Водночас, за даними Державної міграційної служби, кількість дозволів на працевлаштування, виданих білорусам, та продовження таких дозволів зросла. Якщо 2019 року таких дозволів видано 935, то за дев’ять місяців 2021-го – 1122.

Наприкінці заходу Тарасенко поінформував присутніх, що за підсумками слухань будуть напрацьовані рекомендації. Їх скерують до всіх комітетів ВРУ та державних органів влади для реагування та імплементації.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що, на переконання правозахисників, Україна не досить допомагає постраждалим від режиму Лукашенка.

Забюрократизованість, важкодоступність міграційних процедур, пов’язаних з отриманням можливості легально жити й працювати в Україні, побоювання за власну безпеку через співпрацю між українськими та білоруськими силовиками змушують білорусів виїжджати далі до інших країн.

Правозахисна спільнота України вимагає від влади усунути бар’єри та комплексно розв’язати проблеми білоруських шукачів притулку, щоб вони почувалися захищеними в нашій країні.