Минулого року українські суди винесли 41 вирок за правопорушення в інтернеті

Українські суди 2020 року винесли 41 вирок за статтями Кримінального кодексу, які містять норми щодо покарання за правопорушення в інтернеті.

Про це йдеться у звіті “Інтернет-свобода в Україні 2020”, підготованому ГО “Платформа прав людини” за підтримки American Bar Association’s Rule of Law Initiative (ABA ROLI)  в Україні.

Джерело: pixabay.com

Як випливає з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень, з цих вироків два виправдувальні і лише у двох випадках осіб було засуджено до позбавлення волі, причому одну особу — заочно. Тобто до безпосередньої відповідальності за поширення відповідного контенту в мережі було притягнуто лише одну особу. Підставою для цього став заклик у фейсбуку до захоплення Чугуївської міської, інших місцевих рад, а також спонукання до об’єднання з Російською Федерацією. За це обвинувачуваного засудили до одного року позбавлення волі.

На думку експертів, які здійснювали аналіз дотримання цифрових прав людини в Україні, зі статистичної точки зору застосування відповідних норм Кримінального кодексу не створює надмірних обмежень для вільних дискусій у цифровому просторі.

Але попри відсутність осіб, які несуть реальне покарання за зловживання своїм правом на свободу вираження, варто звернути увагу на негативні тенденції в рамках судової практики за відповідними нормами кримінального права, вважають вони.

По-перше, суди досі відмовляються від самостійного аналізу висловлювань, які є предметом розгляду, найчастіше зупиняючи власну аргументацію на дублюванні висновків експертів до вироків.

“Яскравим прикладом протилежного підходу є рішення Октябрського районного суду в Полтаві від 7 серпня 2020 року, де аналіз змісту коментарів призвів до постановлення виправдувального вироку на підставі того, що інкриміновані обвинувачуваному висловлювання “не містять фактичних даних, а є особистісними оціночними судженнями, думками та переконаннями, у сатиричній формі, з застосуванням мовних засобів щодо подій, які відбуваються в державі, де він проживає та громадянином якої являється”, – наголошується у звіті.

Також суди не аналізують, наскільки контент, за який людину притягують до відповідальності, впливав на інших користувачів мережі, що мали можливість з ним ознайомитися. На відміну від цитованого дослідження, в жодному з аналізованих вироків суди не звернули увагу на кількість друзів чи підписників у тій чи іншій соцмережі, а також не робили розрізнення щодо того, чи це був власний допис чи репост іншого допису.

Проте потенційний вплив висловлювання, зробленого онлайн для незначної кількості читачів, є відмінним від впливу висловлювання, опублікованого на мейнстримних або часто відвідуваних вебсторінках.

Водночас експерти звернули увагу на аспект неоднозначності застосування деяких норм кримінального права. Так, статті 109 та 110 Кримінального кодексу містять таку обтяжувальну обставину як використання засобів масової інформації, що збільшує потенційне покарання за поширення закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або ж змін меж території України.

Окремі суди стверджують, що таким засобом масової інформації є “аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації — всесвітня мережа “Інтернет”. Яскравим прикладом неодноманітності тлумачення цієї обставини експерти вважають рішення Хмельницького міськрайонного суду, в якому громадянина притягнули до відповідальності за два пости у фейсбуку за статтями 109 та 110 Кримінального кодексу. Щодо статті 109 його дії були кваліфіковані з врахуванням обтяжуючої обставини, а щодо статті 110 — ні.

Попри те, що у справі було затверджено угоду про визнання вини, а тому кваліфікація не мала фактичного впливу на засудженого, таке тлумачення є потенційно небезпечним. Варто нагадати, що інтернет є лише платформою, за допомогою якої особи реалізують власне право на свободу вираження поглядів, а тому поширення окремих висловів лише за його допомогою не може ставати підставою для застосування жорсткіших заходів відповідальності, уточнюється у звіті.

Нагадаємо, що правопорушення у сфері інтернету регламентують такі статті Кримінального кодексу України: 

• ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади — до 3 років позбавлення
• волі, а у разі використання засобів масової інформації — до 5 років);
• ст. 110 (публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до зміни меж території або державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, — до 5 років позбавлення волі, а в разі, якщо вони призвели до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, – аж до довічного позбавлення волі);
• ст. 161 (умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями — до 3 років позбавлення волі, а у разі, якщо вони поєднані з насильством, — до 5 років, якщо призвели до тяжких наслідків — до 8 років);
• ст. 258-2 (публічні заклики до вчинення терористичного акту — до 3 років позбавлення волі, а у разі використання засобів масової інформації — до 5
• років);
• ст. 295 (публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, — до 3 років обмеження волі);
• ст. 436 (публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту — до 3 років позбавлення волі);
• ст. 436-1 (публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів — до 5 років позбавлення волі, а в разі використання засобів масової інформації — до 10 років позбавлення волі);
• ст. 442 (публічні заклики до геноциду — до 5 років позбавлення волі).

Раніше ZMINA повідомляла про те, що юристи черкаської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини домоглися закриття справи проти пенсіонера, колишнього вчителя географії Володимира Терещенка, якого звинуватили в закликах до повалення влади через перепост публікації в соцмережі.

У дописі була картинка з кулеметом максим і словами про негідників при владі, стадіон, де треба їх зібрати, та про розстріл.