Хорватія готова поділитися з Україною досвідом деокупації – прем’єр країни

Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович на саміті Кримської платформи повідомив про успішний досвід власної країни з повернення окупованих територій мирним шляхом. Він висловив готовність ділитися ним з Україною.

Про це він сказав 23 серпня під час установчого саміту Кримської платформи. 

“Хорватія добре знає, наскільки складно жити в умовах конфлікту, коли частина території окупована… У нас є дуже гарний досвід мирної реінтеграції Подунав’я, що поклала край окупації частини території нашої країни в 1998 році через успішну миротворчу місію ООН, ймовірно найуспішнішу в Європі за останні 70 років. Ми готові запропонувати вам усю необхідну допомогу для застосування такої моделі”, – сказав він.

Пленкович додав, що Крим має залишатися серед пріоритетних питань у міжнародному порядку денному, як і зусилля для реінтеграції окупованих частин Донецької і Луганської областей.

Під час заходу президент Володимир Зеленський заявив, що наодинці Україна ніколи не зможе повернути Кримський півострів. Їй необхідні спільні зусилля держав у межах Кримської платформи, які змусять Російську Федерацію почати перемовини про повернення півострова.

Нагадаємо, 23 серпня відбувається установчий саміт Кримської платформи за участю представників 46 країн та міжнародних організацій, на якій мають підписати фінальну декларацію про невизнання протиправної тимчасової окупації Росією Кримського півострова. До цієї декларації в майбутньому зможуть приєднатися держави, представники яких не приїхали 23 серпня до Києва.

На саміті Кримської платформи заплановано такі панелі:

• про невизнання спроби анексії Криму;
• про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону;
• про шляхи реінтеграції Криму через права людини й сталий розвиток;
• про відновлення прав кримськотатарського народу.

Кримська платформа охоплюватиме рівні глав держав, парламенту, Кабміну та експертів. Україна сподівається на широку міжнародну координацію та активність у п’яти пріоритетних сферах: політика невизнання, безпека, ефективність санкцій, захист прав людини, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку і довкілля.