Не лише для “гарних господинь”. З упаковок порошку “Gala” приберуть сексистське звертання

Компанія P&G, якій належить торгова марка “Gala”, погодилася прибрати з упаковок прального порошку сексистське звертання “Шановна пані! Ви – гарна господиня…”.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав координатор проекту “Без кордонів” Максим Буткевич, який раніше надіслав компанії відповідне звернення.

“Роки сексистських звертань на упаковках, схоже, незабаром відійдуть в минуле, сексизму в публічному просторі на крапельку поменшає, а меседжі компанії за рівність гендерних прав не виглядатимуть суперечливими чи лицемірними. Радий, що виробник відреагував, і що все це мало сенс”, – написав він.

3 березня правозахисник поскаржився на сексистське звертання у Facebook. У компанії P&G відповіли, що розуміють: домашніми клопотами може займатися будь-хто, незалежно від гендеру та статусу, проте “більшість споживачів цього продукту і P&G у світі – жінки”.

“Через таке звернення ми хотіли більш емоційно звернутися до споживачів, але при цьому, на превеликий жаль, не можемо особисто звернутися до кожного покупця. P&G прагне сприяти зникненню гендерних стереотипів і упереджень, встановленню рівних можливостей жінок і чоловіків по всьому світу. Ми втілюємо ці принципи від імені компанії та в брендових комунікаціях”, – пояснили у P&G.

Водночас Максиму Буткевичу запропонували заповнити відповідну форму-звернення на сайті компанії, що він і зробив. 14 березня, у компанії P&G заявили, що готові прибрати з упаковок прального порошку сексистське звертання. “Для того, щоб краще задовольнити потреби українських покупців, ми прийняли рішення прибрати текст звернень з упаковок пральних засобів “Gala”, – повідомили у компанії.

Згідно з повідомленням P&G, цей процес може зайняти від трьох до шести місяців.

“Так сталося, що із пральним порошком справу в себе вдома маю я, тож щоразу маю читати звертання до “пані” та “господині”. Смішно було хіба на початку: адже постійне нагадування про те, що, начебто, прання і взагалі, господарство – це винятково жіноча справа, смішним геть не виглядали, і викликали роздратування. І не тому, що я почувався “не цільовою аудиторією” цього бренду (хоча звернення про це і нагадувало). А тому, що звернення, написане більшим шрифтом, ніж, скажімо, склад продукту, було не просто сексистським, а сексизм і дискримнацію щодо жінок заохочувало і зміцнювало. І те, що на мені, чоловікові, ця маркетингова стратегія дала збій – лише дратувало сильніше, і викликало сильніше бажання змінити цей текст”, – коментує Максим Буткевич виданню “Повага”.

Як повідомлялося раніше, за чотири місяці з початку моніторингового проекту “Україна без сексизму” активісти виявили понад 240 секситських висловлювань у рекламі та надіслали відповідні скарги.