У Росії заборонили брати участь у виборах тим, хто працював з “екстремістами” або жертвував їм гроші

Російська Держдума в третьому й остаточному читанні ухвалила законопроєкт, який передбачає заборону балотуватися на виборах для учасників і прихильників організацій, визнаних екстремістськими. Сталося це на тлі судового розгляду щодо визнання екстремістськими організацій, пов’язаних з опозиціонером Олексієм Навальним.

Про це повідомили на сайті Держдуми РФ.

Будівля Держдуми РФ

Законопроєкт внесли до Держдуми невдовзі після того, як прокуратура Москви вимагала визнати Фонд боротьби з корупцією Олексія Навального екстремістською організацією. Через це закон у медіа почали називати “законом проти ФБК”.

Відтепер у російських виборах будь-якого рівня не зможуть брати участь засновники й керівники, які працювали в організації протягом трьох років до визнання її судом екстремістською або терористичною. Заборона діятиме п’ять років. Окрім цього, не зможуть обратися протягом трьох років люди, які працювали в таких організаціях на рядових посадах і допомагали її роботі навіть за рік до визнання екстремістською або терористичною.

Ще до ухвалення закону його жорстко критикували правозахисники та юристи. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International, наприклад, назвала ініціативу російської влади відчайдушним кроком, спрямованим на те, щоб вирвати будь-які паростки видимої незгоди.

“Режим Володимира Путіна націлився на тотальне вигнання своїх критиків із громадського простору. Основна мета цієї останньої особливо зухвалої атаки – рух Олексія Навального. Несправедливо ув’язнивши свого головного опонента, Кремль тепер готується переслідувати всіх, у кого вистачило сміливості підтримувати Навального. Влада готова покарати значну частину населення за здійснення свого права на свободу вираження поглядів і асоціації, ще більш обмеживши її можливості для ефективної участі в суспільному житті”, – наголосила директорка російського представництва організації Наталія Звягінцева. 

Юристи наполягали, що закон порушує Конституцію РФ: вона не допускає застосування зі зворотною силою закону, який встановлює або посилює відповідальність громадян. 

За словами соратника Навального Леоніда Волкова, який керував регіональною мережею політика до її розпуску у квітні поточного року, до 200 тисяч росіян, які брали участь у краудфандингових проєктах, потенційно підпадають під дію закону.

Нагадаємо, що наприкінці квітня проти Навального, якого тримають за ґратами, та його соратників у Росії відкрили нову справу. Двоє його колег стали підозрюваними в кримінальній справі про створення некомерційної організації, що зазіхає на особистість і права громадян.

На початку цього року Навальний, який провів чотири місяці на лікуванні в Німеччині після отруєння “Новачком”, прилетів назад до Росії. Опозиціонера затримали одразу після прильоту та відвезли до відділку поліції, де й провели над ним перший суд. Відпустити опозиціонера на волю вимагали правозахисники й, зокрема, влади США, Канади, ЄС та України.

Ув’язнення політика спричинило масові акції по всій Росії. Остання така відбулася 21 квітня.

Фотографія обкладинки: ctakan-divanych.livejournal.com