Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)”, проєкт якого був поданий у квітні.
Про це на своїй
фейсбук-сторінці повідомила заступниця міністра закордонних справ України
Еміне Джеппар.
За документ проголосувала 41 країна. Проти – Вірменія та Росія. Дві країни утрималися. Ще дві не взяли участі в голосуванні.
Комітет міністрів Ради Європи засудив тимчасову окупацію Росією Кримського півострова та констатував суттєве порушення прав людини в Криму.
За словами заступниці міністра, ухвалене рішення активізує залучення
Ради Європи до моніторингу ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму, зокрема і Генерального секретаря і Комісара Ради Європи з прав людини.
Проголосоване рішення, як наголошує Еміне Джеппар, посилює політику невизнання Радою Європи спроби анексії Криму та закликає Росію:
– відновити територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах;
– виконати свої міжнародні зобов’язання як держави-окупанта, зокрема передбачені міжнародним гуманітарним правом, та припинити порушення прав людини;
– скасувати заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу;
– надати безперешкодний та повний доступ правозахисним механізмам Ради Європи до території окупованого Криму для ведення ними моніторингової діяльності відповідно до норм міжнародного права і поваги до суверенітету й територіальної цілісності нашої держави з урахуванням статусу Криму як тимчасово окупованої території України та її національного законодавства.
За даними
Крим.Реалії, після ухваленого рішення постійний представник Росії при Раді Європи, посол
Іван Солтановський сказав, що це рішення КМРЄ
“суперечить базовим принципам міжнародних відносин і статуту організації”. На думку посла, подібне рішення
“є втручанням у внутрішні справи Росії, ставить під сумнів її територіальну цілісність”.
Нагадаємо, секретарка Ради Європи
Марія Пейчинович-Бурич на зимовій сесії Парламентської асамблеї РЄ в Страсбурзі 25 січня
заявила, що через пандемію коронавірусу комісар з прав людини не може відвідати тимчасово окупованого Криму.
Як відомо, у лютому 2014 року в Криму з’явились озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків. Вони захопили будівлю Верховної Ради Криму, сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти та блокували дії українських військ. Росія спочатку відмовлялася офіційно визнавати їх своїми військовослужбовцями, та згодом президент країни
Володимир Путін заявив, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу “референдум” про статус півострова. За його результатами РФ долучила півострів до свого складу. Україна, Європейський Союз та США не визнали результатів голосування на “референдумі”.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними, засудивши дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія не визнає своїх зобов’язань з міжнародного гуманітарного права відповідно до свого статусу країни-окупанта. Вона також заперечує анексію півострова та називає це “відновленням історичної справедливості”.
Український парламент офіційно оголосив датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
