Заручниці бойовиків: активісти розпочали проєкт на підтримку незаконно ув’язнених в ОРДЛО жінок

Активісти та правозахисники розпочали проєкт “Жіноче обличчя заручників Донбасу”, мета якого – підтримка незаконно ув’язнених жінок та родичок заручників бойовиків ОРДЛО, привернення уваги української та міжнародної спільноти до їхніх історій.

Про це виданню ZMINA розповіла ініціаторка проєкту, координаторка ГО “Медійна ініціатива за права людини” Тетяна Катриченко.

Джерело: сторінка МІПЛ у фейсбуку

За її словами, в межах проєкту також планується проведення аналітичного дослідження про жіночий аспект проблеми заручників.

“Останніми роками про заручників говорять украй рідко, зазвичай напередодні або після дня обміну, тож суспільство не розуміє, хто перебуває в заручниках НЗФ, скільки їх, за що затримані”, – сказала Тетяна Катриченко.

У 2014-му події на окупованій території були більш яскравими, медійними – мітинги, протести тощо.

“Ми бачили, що за такі патріотичні вияви люди страждали: їх затримували, катували, навіть убивали”, – уточнила вона.

На думку громадської діячки, з часом внутрішній спротив на окупованій території не зменшився, але набув іншої форми. Якщо спочатку це були незгода, непокора, то потім місцеві проукраїнські жителі почали думати, як наблизити повернення України. І це необов’язково якісь дії: можуть бути слова, пости в соцмережах, висловлені думки тощо.

Серед тих, хто постраждав через свою позицію, багато жінок. Йдеться не тільки про безпосередньо затриманих та засуджених в ОРДЛО, але й про родичок потерпілих, які відчувають покинутість власною державою, вважає Тетяна.

“У нашому проєкті ми вирішили показати через жінку-заручницю та жінку-родичку проблему заручництва взагалі, вивести її на широкий загал, привернути до неї увагу міжнародної спільноти, а також разом з експертами дати певні рекомендації державі, яка зараз воліє не бачити цієї проблеми взагалі”, – сказала вона.

Проєкт реалізується з березня до грудня 2021 року. Завдяки йому можна буде дізнатися історії жінок-заручниць, які погодилися розповісти про себе, своє перебування в так званих в’язницях бойовиків, специфіку та умови утримання, тортури та методи, які використовують бойовики для того, щоб зламати людину тощо.

Також команда МІПЛ працюватиме з родичками заручників, для яких наразі найболючіша проблема – відсутність доступу до місця утримання рідних, особливо для тих, хто живе в Україні.

“Наша мета – показати жінку, яка потрапила в жахливі обставини, хоча не скоїла жодного злочину”, – уточнила Тетяна Катриченко.

Серед завдань проєкту – проведення тренінгу на тему “Як спілкуватися з правоохоронцями?”, юридична підтримка ексзаручників та рідних людей, що досі перебувають у місцях неволі на непідконтрольній Україні території.

У підсумку за результатами роботи МІПЛ має з’явитися дослідження, напрацьовані та видані рекомендації щодо проблем, з якими стикаються заручники та їхні родичі після звільнення, – їх спрямують на національний рівень.

“Сподіваюся, що наша робота допоможе покращити розслідування щодо тих, хто скоював злочини в ОРДЛО проти заручників узагалі та жінок-заручниць зокрема, виведуть цю тему на міжнародний рівень, дадуть розуміння того, чим можуть допомогти міжнародні організації, посольства”, – сказала Тетяна Катриченко.

Серед перших героїнь проєкту, який реалізується за підтримки Посольства Німеччини в Києві, – Олена Лазарєва, лікарка з Донецька, яку звинуватили в шпигунстві, та 73-річна Анастасія Мухіна, яку бойовики схопили за те, що розклеювала листівки на вулицях окупованого Луганська. 

Загалом, за даними МІПЛ, в ОРДЛО перебуває більш ніж 10 жінок-заручниць.

Стежити за реалізацією проєкту можна на сторінці МІПЛ у фейсбуку.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в окупованому РФ Криму незаконний “Севастопольский городской суд” засудив 66-річну пенсіонерку Галину Довгополу до 12 років ув’язнення за “державну зраду”. 

Окупаційна влада стверджує, що жінка нібито за завданням Головного управління розвідки Міноборони України збирала відомості про окремий авіаційний полк Чорноморського флоту.