В Україні олігархічні ЗМІ транслюють упереджені погляди, а незалежні не можуть з ними конкурувати – Держдеп

В Україні ЗМІ, які належать олігархам, працюють за принципом “упередженого плюралізму”, транслюючи погляди своїх власників, а незалежна преса не може конкурувати з ними.

Про це йдеться в щорічній доповіді про дотримання прав людини в країнах світу, яку оприлюднив державний секретар США Ентоні Блінкен.

Джерело: belsat.eu

Ситуацію на тимчасово окупованих РФ територіях Донбасу та в Криму проаналізовано окремо.  

Автори доповіді нагадують, що у 2020 році правозахисна організація Freedom House оцінила пресу України як “частково вільну”. Незалежні ЗМІ та інтернет-сайти новин були активними та висловлювали широкий спектр поглядів.

Водночас приватні ЗМІ, зокрема телевізійні канали, найуспішніші з яких належали впливовим олігархам, часто подавали читачам і глядачам “упереджений плюралізм”, що представляв погляди своїх власників. Це забезпечувало власникам ЗМІ сприятливе висвітлення своїх союзників та критику політичних та бізнес-суперників.

Десять найпопулярніших телевізійних станцій належали бізнесменам, основний бізнес яких не був у ЗМІ. Через це незалежним ЗМІ було складно конкурувати з пресою, яка працювала коштом олігархічних субсидій.

Згідно з доповіддю Держдепу США, особливо обмеженою була незалежність редакцій, що контролюються особами та олігархами, які підтримують російський уряд та спецслужби або пов’язані з ними. Міністерство оборони України 25 листопада заявило, що Російська Федерація “посилила заходи щодо дискредитації вищого державного та військового керівництва України. З цією метою активніше використовуються проросійські ЗМІ, журналісти та агенти впливу, в тому числі в Україні”.

У контексті російсько-українського конфлікту, а також через російську дезінформацію та кіберкампанії органи влади вживали заходів щодо заборони, регулювання та періодичної цензури інформації, що вважається загрозою нацбезпеці, особливо з боку Росії та просування проросійських ліній, йдеться в документі.

Зокрема, автори доповіді згадують, що уряд використовував формальний привід, щоб припинити мовлення низки ЗМІ за “проросійську позицію” та критику своєї політики нацбезпеки. 15 жовтня Держкомтелерадіо оголосив про позапланову перевірку проросійських телеканалів Newsone, 112 Україна та ZIK, стверджуючи, що їхнє висвітлення зустрічі президента Росії Володимира Путіна та українського політика Віктора Медведчука 6 жовтня могло порушити законодавство про національну безпеку.

Також Держдеп звертає увагу на повідомлення про постійний фінансовий та політичний тиск у 2020 році на Національну суспільну телерадіокомпанію України, створену для забезпечення незалежної державної альтернативи телевізійним каналам, контрольованим олігархами. Державний бюджет минулого року передбачав лише 89% фінансування попереднього бюджету для телерадіокомпанії. Навіть у повному обсязі цей об’єм був би на 45% нижчим від того, що вказаний мовник мав отримати за законом.

Парламент постійно не виконував законодавчих вимог, згідно з якими фінансування НСТУ має бути щонайменше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік.

Наприкінці лютого минулого року Державна виконавча служба заблокувала банківські рахунки мовника згідно з розпорядженням Вищого господарського суду про погашення боргу попередника Національної телекомпанії України. 6 березня Незалежна рада з питань засобів масової інформації зазначила, що ця дія позбавила мовника можливості продовжувати діяльність. 2 червня банківські рахунки були розблоковані.

У звіті наголошується, що джинса – практика розміщення однобічного або сприятливого висвітлення новин, оплачувана політиками чи олігархами – у 2020 році продовжувала бути поширеною в Україні. Моніторинг Інститутом масової інформації (ІМІ) національних друкованих та Інтернет-ЗМІ показав, що замовники політичної джинси – це досить широке коло політичних партій, політиків, представників обласної влади та олігархів.

За даними дослідження IMI, проведеного з червня по серпень, лише 11 із 50 найбільш відвідуваних інформаційних сайтів не містять джинси. Аналіз показав, що 70% виявлених матеріалів джинси мають політичний характер. ІМІ пояснював широке використання політичної джинси в цей період намаганням вплинути на виборців напередодні місцевих виборів 25 жовтня.

Раніше ZMINA писала про те, що у 2020-му в Україні були системні загрози свободі в мережі, серед яких блокування великої кількості вебсайтів, маніпулювання контентом та переслідування користувачів інтернету за публікації, які можуть бути захищені міжнародними стандартами захисту прав людини.