Рада може розглянути законопроєкт “Про медіа” вже найближчим часом – Потураєв
Автори законопроєкту “Про медіа” допрацьовують окремі положення документа, і незабаром він буде готовий до винесення на голосування у Верховній Раді.
Про це заявив голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час Всеукраїнського форуму “Україна 30. Культура. Медіа. Туризм”, пише Укрінформ.
Він запевнив, що основний принцип документа залишається незмінним: надійно захистити український медійний простір від російської експансії.
“І це вплив не лише інформаційний, це вплив також і культурний, бо маємо розуміти: те, що використовує Росія, – це не лише новини про “розіп’ятого хлопчика”, це також ті наративи, які йдуть через серіали, художні фільми”, — сказав він у відповідь на питання міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, чи з’являться нові позиції у вказаному законопроєкті.
Потураєв наголосив, що наразі автори документа працюють над вирівнюванням українських і західних кіно- та серіальних сервісів у правах і обов’язках. Так, щоб закон був “про рівні права, про рівні свободи, але і про рівну відповідальність усіх медійників перед народом України та Українською державою”.
За інформацією Потураєва, автори законопроєкту хочуть, щоб це був справді дієвий документ із мінімальною кількістю правок після ухвалення. Хоча зовсім уникнути їх усе одно не вдасться, вважає нардеп.
“Кожен закон не є догмою на десятиріччя та потребує потім приведення у відповідність до життя… Але я думаю, ми вже найближчим часом будемо готові до того, щоб його виносити на розгляд Верховної Ради”, – сказав він.
Свої пояснення щодо окремих положень законопроєкту “Про медіа” під час форуму надав і заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.
Так, за його словами, документ не дає можливості Національній раді з питань телебачення і радіомовлення забирати ліцензію своїм рішенням.
“Таких повноважень немає зараз і не планується в майбутньому. Ми розуміємо: якби такі повноваження були, то реагування на 112 канал, на ті канали, які потрапили під санкції, було б набагато рішучішим, швидшим і, ймовірно, було б на користь інформаційній безпеці. Але разом з цим виникають інші ризики та недовіра з боку учасників ринку”, – сказав він.
На його думку, дуже важливо досягнути компромісів у всіх позиціях законопроєкту “Про медіа”.
Нагадаємо, що доопрацьований законопроєкт №2693-д “Про медіа” був зареєстрований у парламенті ще в липні 2020 року, але через хвилю критики досі не потрапив до сесійної зали навіть на перше читання.
Зокрема, найдискусійнішими були положення законопроєкту, що стосуються регулювання онлайн-медіа, повноважень регулятора й органу співрегулювання та реєстрації іноземних медіа.
Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив рух “Медіа за усвідомлений вибір”.
Натомість зняти з розгляду цей законопроєкт вимагали Національна спілка журналістів України, низка журналістів, блогерів та ЗМІ.
Водночас Центр прав людини ZMINA підготував власний аналіз цього документа з погляду загроз для свободи слова.
