Мовний омбудсман просить владу протидіяти боротьбі проти кримськотатарської та української мов на окупованих територіях
Дії Росії як держави-окупанта з нівелювання правового статусу української та кримськотатарської мов потребують ефективної протидії з боку України.
Про це в Укрінформі до Міжнародного дня рідної мови заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, передає кореспондент видання ZMINA.
Кремінь звернув увагу, що ідеологічною основою російської агресії в Україні є доктрина “русского мира”, у якій мова, культура та релігія – ключові інструменти впливу на населення. Водночас він переконаний, що відсутність системи та цілісної державної мовної політики до 2014 року створила фундаментальні умови для агресії щодо України з боку РФ у формі гібридної війни.
У 2010 році в Криму припинила діяти програма розвитку і функціонування української мови. Її так і не продовжили. 16 серпня 2020 року Севастопольська міська рада надала російській мові статус регіональної.
В Автономній Республіці Крим до окупації було сім шкіл з українською мовою, у Севастополі – одна.
Кількість учнів у Криму, які навчались українською, скоротилась із 12 694 у 2013 до 214 у 2020 році. Починаючи з 2014/2015 навчального року кримські школи перевели на російську мову навчання відповідно до російського освітнього законодавства. У Криму повідомляють, що наразі на півострові працює лише одна українська школа – №20 у Феодосії, де школярі до дев’ятого класу навчаються українською. Утім, Тарас Кремінь вказує, що так зазначено на сторінці школи, проте насправді в ній немає вчителів української мови та літератури.
“У Криму учні 10–11-х класів не мають права навчатись українською мовою попри те, що вона проголошена державною в так званій “Республіці Крим”. Це порушує права людини”, – прокоментував він і додав, що Росія проігнорувала і досі не виконала рішення Міжнародного суду ООН від 8 листопада 2018 року, у якому державу-агресора зобов’язали забезпечити право на навчання українською.
Незаконне “Міністерство освіти та науки і молоді Республіки Крим” оприлюднило статистику про те, що у 2020/2021 навчальному році у всіх загальноосвітніх організацій усіх форм власності навчалися 218 974 учні. З них освіту кримськотатарською мовою отримали 3%, а українською – 0,1%.
Заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева називає такі дані завищеними. Вона посилається на моніторинг навчальних закладів від правозахисних організацій, які виявили, що в школі №20 у Феодосії предмети викладаються російською, а українську викладають лише як окремий предмет і не в усіх класах.
Таміла Ташева“Це означає, що той показник щодо 214 учнів, які буцімто навчаються українською, завищено в чотири рази”, – прокоментувала вона.
За словами голови Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва, окупаційні органи влади не ведуть своїх інтернет-сторінок кримськотатарською мовою, а в судах підсудних, зокрема бранців Кремля, не забезпечують перекладачами кримськотатарською мовою.
“До окупації в Криму було 15 шкіл та 384 класи, де навчалися кримськотатарською. Наразі на півострові лишилися сім шкіл з кримськотатарською мовою навчання, три – з російською та кримськотатарською мовами. Навчатися рідною мовою можна до дев’ятого класу і за заявою батьків. Адміністрації шкіл під різними приводами створюють перешкоди в поданні таких заяв. Вони також забороняють дітям на перервах спілкуватися рідною мовою. Ми фіксуємо скорочення аудиторій, викладацького складу і годин кримськотатарської мови та літератури”, – розповів Барієв і навів приклади, як керівники кримських шкіл примушували батьків відмовлятися від вивчення кримськотатарської мови.
Тарас Кремінь наголосив, що Росія ставить за мету тотально та повністю асимілювати населення тимчасово окупованих територій (ТОТ) відповідно до своїх доктрин, зокрема “Русского лета”, оприлюднених на сторінках Держдуми, МЗС РФ та “Россотрудничества”.
Уповноважений із захисту державної мови вважає, що задля протидії потрібно проводити певні заходи, такі як:
– моніторинг, збір і систематизація мовних прав громадян України на окупованих територіях для звернень до міжнародних організацій та судів;
– запровадження санкцій та порушення кримінальних справ проти людей, які здійснюють політику згортання сфери використання української мови.
На його переконання, потрібно створити онлайн-ресурс для вивчення української мови задля школярів та дорослих, розвивати систему дистанційної освіти для учнів, що мешкають на ТОТ, створювати якісний українськомовний контент для поширення в соціальних мережах та забезпечити теле- та радіомовлення на окуповані території.
Представництво президента в АРК виступає за створення фонду для психологічної реінтеграції дітей з ТОТ та фонду для обдарованих дітей з тимчасово окупованих територій, щоб надавати стипендії для навчання як в Україні, так за кордоном.
Таміла Ташева повідомила, що в Мінреінтеграції працюють над концепцією розвитку та популяризації кримськотатарської мови на 10 років. В Україні хочуть створити відповідну стратегію, щоб можна було підтримувати зв’язки з українськими громадянами на окупованій території.
Нагадаємо, раніше українські правозахисні організації зібрали дані про “причетних до мілітаризації дітей” у Криму. Серед них щонайменше 12 осіб: від незаконних “міністрів освіти Криму” до вчителів шкіл, які булять дітей за невступ до мілітаристських формувань.
