Поліцейські в Росії почали приходити через акції до людей, яких побачили на записах камер спостереження

У Москві поліцейські почали приходити до учасників мітингів, яких не затримували на акціях та, за словами самих правоохоронців, виявили за допомогою камер спостереження. 

Про це повідомляє “Дождь”. 

Фотографія з відкритих джерел

Журналісти телеканалу повідомили про щонайменше два випадки. Один з них відбувся 30 січня, за день до того, як у Росії на акціях затримали понад 5 тисяч людей. Так, до москвича, який виходив на мітинг 23 січня, завітав дільничний та почав опитувати про акцію. Він склав документ про те, що чоловіка не притягали до адміністративної відповідальності, та розповів, що знайшли його за допомогою записів з камер спостереження.

Наприкінці зустрічі правоохоронець попередив москвича, що якщо його затримають на акції наступного разу, то відразу відправлять за ґрати. Також він розповів, що поліцейські обходять і інших протестувальників, яких упізнали за допомогою камер відеоспостереження, і порадив носити маску.

Про другий випадок журналістам повідомила знайома одного з учасників мітингу. За її словами, його затримали 30 січня та ідентифікували також за допомогою камер спостереження. 

Наразі російські силовики офіційно не коментували цих повідомлень. Журналісти нагадали, що до цього правоохоронці приходили напередодні великих акцій до опозиціонерів з попередженням про неприпустимість виходу на вулиці, однак списки цих людей складали на основі переліків затриманих раніше осіб.

Нагадаємо, що системи розпізнавання облич сьогодні застосовують, зокрема, у Великій Британії, США, Росії та Китаї, де декілька років тому камера розпізнала обличчя підозрюваного в злочині серед 60-тисячного натовпу. Однак виступають і проти цього. Так, у США міська рада Портленда підтримала заборону купувати або використовувати технологію розпізнавання в громадських місцях.

Останніми роками правозахисники частіше кажуть про те, що без належного врегулювання нові технології можуть становити ризики для права людей на приватність, вираження поглядів, свободу релігії, а також мирні зібрання. 

Нещодавно український уряд затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту. ZMINA тоді розповідала, які саме загрози штучний інтелект може становити правам людини.