В Україні вперше повідомили про підозру “злодію в законі”: чому закон, який дозволяє це робити, критикують?

Офіс генерального прокурора повідомив про підозру “злодію в законі” на прізвисько Гіга Озургетський та двом “смотрящим”. 

Про це повідомили у відомстві. 

Фото: Офіс генерального прокурора

Гіга Озургетський, за даними слідства, відбуваючи покарання в Новгород-Сіверській виправній колонії № 31 за замах на вбивство поширив свій злочинний вплив на території закладу. Зокрема, він призначив “смотрящими” за колонією двох довічно засуджених осіб.

“Усі рішення Гіги Озургетського були обов’язкові до виконання засудженими під час вирішення ним конфліктних ситуацій між ув’язненими. Також він здійснював контроль так званого общака – надходження та розподілу матеріальних благ і грошових коштів здобутих злочинним шляхом. До того ж він ухвалив рішення про організацію злочинного зібрання та провів “сходку” у виправній колонії”, – розповіли про вплив “злодія в законі” правоохоронці. 

За даними МВС, Гіга Озургетський – наймолодший представник кримінального світу такого рівня та був “коронований” у 2013 році в Греції.

“Це (вручення підозри. – Ред.) ще не обвинувальний акт і не вирок. Але це важливий результат”, – розповів заступник голови Нацполіції Євген Коваль. 

Гіга Озургетський. Фото: Офіс генерального прокурора

Відомо, що парламент ухвалив так званий закон про “злодіїв у законі” в червні минулого року. Відтоді створення злочинної організації, керівництво нею або її структурними частинами караються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. 

Однак експерти критикували ініціативу депутатів, зокрема, через те, що автори ухваленого законопроєкту не наводили жодних конкретних даних щодо суспільної небезпечності “злодіїв у законі”. Запитання викликало й саме поняття “злодій у законі”.

“Що таке “притаманні злочинному середовищу традиції та правила поведінки”, законопроєкт не визначає – розумій як хочеш. Інше оціночне судження – “користується авторитетом серед осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення”, – також можна тлумачити дуже широко. Наприклад, правозахисник чи адвокат, який захищає права ув’язнених, природно користується серед них авторитетом і обов’язково бере до уваги неписані правила поведінки засуджених та наявні традиції, інакше його чекає фіаско. А вже прив’язати правозахисника чи адвоката до злочинної спільноти майстри знайдуться”, – зазначали у своєму аналізі документа експерти Харківської правозахисної групи.

Правники наголошували, що складається враження, ніби правоохоронні органи хочуть під приводом боротьби зі “злодіями в законі” отримати широкі додаткові можливості для затримання та притягнення до відповідальності тих, кого вони вважають у чомусь винними.