Естонія може стати першою у світі країною, де пост президента та прем’єра обіймають жінки

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд запропонувала на пост прем’єр-міністерки країни лідерку найбільшої опозиційної партії Каю Каллас.

Про це повідомляє Estonia World.

Кая Каллас (праворуч) та президентка Естонії Керсті Кальюлайд. Фото: Офіс президентки Естонії

13 січня вже колишній очільник естонського уряду Юрі Ратас подав у відставку після гучного корупційного скандалу. За версією правоохоронців, естонський бізнесмен Гіллар Тедер пообіцяв Центристській партії, яку очолював прем’єр, до мільйона євро пожертвувань найближчими місяцями в обмін на преференції для компанії його сина. Цей же бізнесмен збирався дати хабар радниці міністра фінансів, щоб фірма його сина змогла отримати багатомільйонний кредит на пільгових умовах.

Після відставки Ратаса президентка країни Кальюлайд, яка за законом має призначати уряд, висунула кандидатуру Каллас. У минулому Каллас була членкинею Європарламенту, де працювала над стратегією єдиного цифрового ринку ЄС, енергетичною та споживчою політикою, а також над відносинами з Україною. 

Включно з прем’єркою, у новому уряді Естонії працюватимуть сім міністерок (46,7% уряду), що є рекордом за присутністю жінок на керівних посадах в історії країни. Водночас естонські політологи кажуть, що новий уряд, найімовірніше, не зможе втілити важливі реформи до 2023 року, поки в країні не проведуть парламентських виборів. Через це новий склад уряду називають “кризовим”. 

Відомо, що наразі у світі є лише три країни, де прем’єр-міністр і глава держави – жінки. Однак у Новій Зеландії, Барбадосі й Данії офіційно главами є монархи, а тому Естонія може стати першою у світі країною, де обидві важливі керівні посади обіймають жінки. 

Нагадаємо, що, відповідно до міжнародних стандартів, чоловіки і жінки мають рівні права на повноцінну участь у всіх аспектах життя, зокрема в політичному процесі. Однак на практиці жінкам набагато важче повною мірою скористатися цими правами.

У 2019 році Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, що передбачає перехід на пропорційну систему з відкритими регіональними списками на виборах до парламенту. Також документ запровадив 40-відсоткові квоти на присутність жінок у виборчих списках. Завдяки їм, як розповідають правозахисники, жінки посіли від 20 до 30% місць у місцевих радах.

Однак під час місцевих виборів партії намагалися всіляко обійти та порушити ґендерні положення Виборчого кодексу, а тому до ЦВК подали близько 1 тисячі скарг щодо порушення квоти під час формування партійних списків до місцевих рад.