Казахстан допомагає Росії ввозити дрони й мікросхеми для ракет – розслідування

Дата: 22 Травня 2023
A+ A- Підписатися

Попри західні санкції Росія купує та ввозить безпілотники й електроніку для своїх збройних сил через Казахстан. 

Про це у своєму розслідуванні заявили журналісти видань Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), журнал Der Spiegel та “Важные истории”.

Статистика зовнішньої торгівлі засвідчила, що обсяги імпорту дронів і мікроелектроніки до Казахстану значно зросли після неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зросли й масштаби імпорту цих товарів з Казахстану до Росії.

Посередниками імпорту виступають казахстанські компанії, зареєстровані росіянами після початку війни. Журналісти знайшли кілька прикладів таких підприємств.

Казахстанська компанія “Аспан Арба” імпортувала дрони й постачала їх російській компанії “Небесная механика”, яка продавала їх організаціям, пов’язаним з військовими. Обома компаніями володіють і керують одні й ті самі особи.

Казахстанська компанія Da Group 22 імпортувала до Росії електроніку, яку отримала з Німеччини.

Зокрема, 2022 року з Казахстану до Росії ввезли дронів на 1,23 мільйона доларів. 

Видання нагадують, що Росія і Казахстан входять до Євразійського економічного союзу і між ними немає митних кордонів.

У 2021 році до Казахстану ввезли так мало дронів, що вони не фігурували в даних Бюро національної статистики країни. А 2022 року Казахстан імпортував дронів на близько 5 мільйонів доларів – майже всі вони були закуплені в Китаї.

У Росії продаються дрони DJI, хоча китайський виробник стверджує, що не постачає продукції росіянам.

У DJI стверджують, що її продукція призначена лише для мирних цілей і з квітня минулого року не постачається ні до Росії, ні до України. Але в Росії є офіційний постачальник дронів DJI – компанія “Небесная механика”.

На її сайті серед партнерів вказано нафтогазові та гірничодобувні компанії, оператори мобільного зв’язку, РЖД, МНС і МВС.

Журналісти отримали дані про транзакції “Небесної механіки”: платежі свідчать про те, що компанія також продає дрони DJI російським групам, зареєстрованим як некомерційні організації, що підтримують вторгнення в Україну.

Одна з таких організацій – фонд “Народний фронт. Все для перемоги”. Фонд збирає кошти на оснащення підрозділів російської армії, що воює в Україні.

Але основним покупцем “Небесної механіки” у 2022 році стала компанія DJI Ars Moskva. Судячи з усього, вона пов’язана з “Небесною механікою”: її власником щонайменше до 2021 року був співробітник “Небесної механіки”.

Під брендом Digbox ця компанія продає дрони та інші товари на онлайн-майданчику Ozon, де російські військові закуповують спорядження.

Журналісти отримали дані російської митниці, які показують, що 2022 року до Росії ввезли понад 500 дронів від казахстанської компанії “Аспан Арба”.

Компанію зареєстрували у квітні 2022 року, через кілька місяців після початку російського вторгнення в Україну. Судячи з усього, казахстанською компанією “Аспан Арба” і російською “Небесною механікою” керують одні й ті самі особи.

Власник обох компаній – Ілля Гольберг. Директор казахстанської компанії Михайло Сапожніков володів “Небесною механікою” спільно з Гольбергом.

Згідно з витоком клієнтської бази кур’єрської служби СДЕК, номер телефону, зазначений на сайті “Аспан Арби”, – це номер ще одного співробітника “Небесної механіки”.

“Аспан Арба” – казахстанська компанія, тому ніщо не заважає їй імпортувати іноземні безпілотники.

За даними міністерства цифрового розвитку Казахстану, у травні 2022 року компанія отримала ліцензії на імпорт понад 18 тисяч дронів DJI на суму 45 мільйонів доларів від DJI Europe B.V. – голландської “дочки” китайського виробника дронів.

У 2021 році до Казахстану імпортували мікросхеми (такими компонентами оснащуються ракети і роботи-сапери) на 35 мільйонів доларів, але 2022 року імпорт зріс до 75 мільйонів доларів.

Водночас обсяг експорту мікросхем до Росії зріс у більш ніж 70 разів: із 245 тисяч до 18 мільйонів доларів.

Так, російська фірма “Стек” у 2022 і 2023 роках імпортувала з Казахстану мікросхеми, діоди й транзистори на суму 4,2 мільйона доларів.

Виробників компонентів у документах не зазначено, але зазначено країни походження товару: їх ввезли до Казахстану з Гонконгу, Німеччини, Нідерландів і Сінгапуру.

Серед клієнтів компанії на сайті вказано Особливе конструкторське бюро МЕІ – розробник радіотехнічних систем, що входить до складу держкорпорації РФ “Роскосмос”, та Московський прожекторний завод, виробник систем електропостачання для російських стратегічних ракетних комплексів і комплексів ППО.

У 2022 році “Стек” переважно продавала товари компанії “Сет-1”.

Зараз сайт “Сет-1” недоступний, але в архівній версії зазначено, що компанія розробляє і виробляє спеціальну техніку для силових структур, зокрема робототехнічні комплекси “Сфера” і “Скорпіон”.

Російські військові використовують цю продукцію для операцій з розмінування на окупованих територіях в Україні.

У 2022 році “Сет-1” постачала техніку Службі зовнішньої розвідки РФ, ФСБ та на території, підконтрольні незаконним збройним формуванням на Донеччині. 

Журналістам вдалося відстежили походження деяких компонентів компанії “Стек”, імпортованих з Казахстану.

У січні 2023 року російська компанія отримала 2 598 мікрочипів від казахстанської фірми Da Group 22. Того ж місяця Da Group 22 отримала таку саму партію мікрочипів від німецької компанії Elix-St.

Da Group 22 і Elix-St належать одній російській родині.

Співвласники компанії в Німеччині – подружжя Євгена і Олени Чернетів. А казахстанською фірмою, яку зареєстрували в березні 2022 року, володіє Олександр Чернет – імовірно, їхній син.

За даними Німеччини, до російського вторгнення Elix-St нічого не експортувала до Казахстану, зате активно співпрацювала з Росією.

Власники компаній не відреагували на запити журналістів про коментарі.

У квітні видання New York Times заявило, що Вірменія та Казахстан допомагають Росії обходити санкції, закуповуючи західні електронні компоненти для зброї, зокрема для виробництва крилатих ракет, які Росія використовує для бомбардування цивільного населення.

ZMINA звернулася до міністерств закордонних справ Вірменії та Казахстану з проханням прокоментувати дані New York Times та повідомити, що обидві країни роблять для унеможливлення обходу санкцій. Утім, зовнішньополітичні відомства проігнорували запити видання ZMINA. 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter