Зміни в системі кіберзахисту України: фахівці кажуть, що більшість установ та компаній не готові до нових вимог

Більшість державних установ та компаній, які підпадають під дію закону № 4336-IX, об’єктивно не готові до вимог документа, зокрема не мають відповідальних за цифрову безпеку, а відповідні процеси подекуди існують лише “на папері”. 

Про це розповіли в Держспецзв’язку. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Vincent Mundy / Bloomberg News

Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури” президент Володимир Зеленський підписав торік.

Документ має змінити підхід до цифрового захисту на той, що працює в ЄС, зокрема: 

• у держорганах та установах мають з’явитися посадовці, відповідальні за кібербезпеку;
• запроваджують чотири рівні реагування на кібервипадки: національний, секторальний, регіональний та об’єктовий;
• вводять єдину систему понять та класифікації кіберінцидентів, щоб краще обмінюватися відповідною інфракцією у звітності.

Попри те що з моменту підписання закону минув рік, досі 80% організацій, які підпадають під його дію, не готові до виконання вимог, кажуть у Держспецзв’язку. Щонайменше 60% не мають відповідальних за цифрову безпеку, тож фахівці бачать не реальний захист інформаційних систем, а “залишки старої парадигми “безпека = пакет документів”.

“При цьому ми спостерігаємо зростання кібератак”, – додає експерт у сфері кібербезпеки Євген Єгоров.

Загалом кількість фахівців з кіберзахисту, яких можна атестувати, може становити близько 14 тисяч людей, діляться попередніми підрахунками в Держспецзв’язку.

Вищезгаданий закон № 4336-IX критикували правозахисники та фахівці у сфері кібербезпеки, зокрема казали, що влада хоче приховувати дані про інциденти. Критично щодо документа висловлювались як представники громадського сектору, так і правники з Головного науково-експертного управління Верховної Ради. 

Нагадаємо, що нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про автоматичну систему стягнення боргів, який суперечить Конституції.