Зміни до законопроєкту про держпідтримку кінематографії містять антиукраїнські норми – громадські та культурні діячі

Деякі норми законопроєкту №6194 “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні” грубо втручаються в чинне мовне законодавство та обмежують застосування української мови в цій сфері.

Про це йдеться в заяві, оприлюдненій 22 грудня спільнотою “Мова об’єднує” у фейсбуку.

Джерело: ukraine-inform.com

Законопроєкт ініційований 32 нардепами, більшість із них – з фракції “Слуга народу”. 1 грудня документ підтримав профільний Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. 

Загалом проєкт покликаний розв’язати актуальні проблеми кінематографічної галузі й не стосується мови.

Проте, на думку громадських діячів, деякі його норми “грубо втручаються в чинне мовне законодавство та обмежують застосування української мови в кінематографі”.

Зокрема, у законопроєкті передбачено зміни до статті 3 Закону “Про кінематографію” щодо визначення національних фільмів. Відповідно до них неігрові національні фільми цілком звільняються від вимоги мати основну (базову) версію мовної частини звукового ряду українською мовою, а в ігрових національних фільмах допускатиметься більш як 10% іншомовних реплік, а не менш ніж 10%, як зараз.

“Це дозволить знімати “національні” фільми на 100% російською і надавати таким фільмам потужну державну підтримку… Спроба змінити законодавче визначення національних фільмів свідчить про чиєсь бажання надати всю цю підтримку іншомовним фільмам”, – наголошується в заяві.

Водночас у законопроєкті передбачено можливість надання фільмам національного статусу “заднім числом”. А це дає можливість присвоєння цього статусу вже знятим фільмам, що не відповідають національному статусу за мовним критерієм.

Чинний Закон “Про кінематографію” містить чітку норму, згідно з якою мова в галузі кінематографії регулюється лише Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (стаття 6).

У законопроєкті, що обговорюється, передбачено зміни до цієї статті: мова в галузі кінематографії регулюватиметься не лише законом про мову, а й “іншими законами в частині регулювання демонстрування та розповсюдження фільмів”.

На думку експертів, це створить можливість для виникнення законодавчих колізій, ігнорування та порушення закону про мову.

Також Закон “Про кінематографію” містить ще одну важливу мовну норму: “Розповсюдження державної та інших мов при розповсюдженні та демонструванні фільмів визначаються Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (стаття 14).

Проте законопроєкт №6194 цю норму скасовує. Це дозволить телеканалам порушувати закон про мову, а відповідальним владним органам – нарікати на брак повноважень.

До того ж у проєкті передбачено зміни до Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Чинна стаття 23 Закону “Про мову” дозволяє показ у кінотеатрах документальних фільмів мовою оригіналу (з українськими субтитрами) в разі відповідності таких фільмів культурним критеріям культурного тесту, встановленими Законом “Про державну підтримку кінематографії в Україні”.

У разі ухвалення законопроєкт №6194 внесе до зазначеної статті зміни, які дозволять необмежено демонструвати документальні фільми російською без перевірки на відповідність культурним критеріям, кажуть громадські діячі.

Також у проєкті передбачено зміни в Законі “Про Національну поліцію” – про дозвіл знімати фільми із символікою поліції іноземною мовою.

“Навіщо в законі про національну поліцію України потрібна лазівка для використання символіки поліції України іноземною мовою в кіно? Чи не для виробництва фільмів для російського ринку – про мужніх співробітників “полиции” абстрактної російськомовної країни?” – йдеться в заяві.

Автори заяви вважають, що чинні законодавчі норми щодо мови фільмів створили передумови для розвитку українського кінематографа.

Скасування або послаблення цих норм, передбачене законопроєктом №6194, створить загрозу “перерозподілу державної підтримки на користь виробників контенту для російського ринку – тобто надання національних статусів, державних преференцій і фінансування російськомовним фільмам про Росію з російськими зірками в головних ролях”.

Водночас це “вмикає зелене світло” для показу таких фільмів в Україні, українськими телеканалами, вважають критики законопроєкту.

“Не важко зрозуміти, що така зміна законодавчого поля автоматично тягне за собою, з одного боку, забезпечення надрентабельності орієнтованого на Росію контенту, що збуватиметься і в Росії, і в Україні, ще й отримуватиме держфінансування коштом українських платників податків, а з другого – зменшення фінансування і конкурентоздатності українського кінематографа, позбавлення підтримки українських кінематографістів, які створюють україномовне кіно з українськими сенсами та акторами”, – впевнені підписанти заяви.

Вони закликали:

• Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики – повторно розглянути законопроєкт №6194 та усунути з нього всі вищезгадані норми, які обмежують застосування української мови;
• усіх депутатів Верховної Ради України – в жодній формі не підтримувати законопроєкт №6194, допоки з нього не будуть вилучені всі норми, що обмежують застосування української мови;
• Держкіно України – погодити свої нормативно-правові акти із законом про мову (за законом це мало бути зроблено ще до 16 січня 2020 року!); зокрема, розробити порядок перевірки вітчизняних фільмів на відповідність культурним критеріям культурного тесту, встановленим Законом “Про державну підтримку кінематографії в Україні”;
• владу загалом – припинити спроби послабити чи саботувати закон про мову, а натомість неухильно його виконувати.

Заяву підписали відомі громадські та культурні діячі, експерти, правозахисники, актори, зокрема кінокритик, кіносценарист, заслужений діяч мистецтв України Сергій Тримбач; кінорежисер, засновник кінематографічного об’єднання “Вавилон’13”, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Володимир Тихий; акторка театру та кіно, заслужена артистка України Ірма Вітовська; документаліст, письменник, голова Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка Юрій Макаров; кінорежисер, сценарист, письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Олег Сенцов; режисерка, голова Української гільдії режисерів Жанна Максименко-Довгич; кінокритик Ігор Грабович; журналіст і публіцист Віталій Портников; актор, режисер, лауреат премії ім. В. Стуса Ахтем Сеітаблаєв; голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук; виконавча директорка Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу Тетяна Терен та інші.