“Житимуть на своїй землі та передаватимуть її нащадкам”: про що говорили на першому Конгресі корінних народів України

До деокупації Криму треба готуватися вже зараз – формувати механізми перехідного правосуддя, відбудови та підтримки корінних народів у перехідний період. Також держава має сприяти, щоб ці народи зберегли та розвивали свою історію. 

Про це йшлося на першому Конгресі корінних народів України, повідомляє Представництво президента України в АР Крим.

Фото: Кримсько-татарський ресурсний центр

Конгрес відбувся з ініціативи Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Голова Держетнополітики Віктор Єленський зазначив, що існують народи, які займають дуже мало місця на карті, але дуже багато місця в історії. 

“Від цієї історії паморочиться в голові, коли ми уявляємо собі, що про безліч народів, які йшли з кримськими татарами, караїмами, кримчаками цією кримською землею, залишилися тільки рядки в підручниках з археології  – а кримські татари, караїми, кримчаки йдуть і йтимуть по цій землі”, – сказав голова ДЕСС. 

Він наголосив, що держава має зробити все належне, щоб ці народи не просто зберегли своє буття, свою історію, свою культуру, а й розвивали її.

“Вони не хочуть і не будуть жити в підручниках, етнографічних буклетах, у музеях – вони будуть жити на своїй землі й передаватимуть її в майбутнє своїм нащадкам”, – зазначив Єленський.

Активістка кримчацького народу України Тетяна Косецька зазначила, що частина кримчаків залишилася на окупованій території, що впливає на їхню чисельність:

“За останніми даними, кількість кримчаків у Криму зараз становить трошки більш ніж 200 людей, що можна прирівняти до кількості мешканців 13-поверхового будинку”.

Молодь здебільшого виїжджає з окупованого Криму, а старші носії традицій залишаються, що призводить до порушення зв’язків між поколіннями, зауважила Косецька.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зауважив, що до деокупації потрібно готуватися вже зараз. Відповідно, формувати механізми перехідного правосуддя, відбудови, повернення депортованих родин, захисту майнових прав і підтримки корінних народів у перехідний період. 

“Коли законодавчі рамки визначені, перед нами стоїть новий і значно складніший етап – повне формування нормативно-правової бази, необхідної для практичної реалізації закону про корінні народи України. Особливо це стосується питань деокупованого Криму”, – наголосив він.

За словами Джемілєва, повернення Криму під контроль України вимагатиме швидких і точних рішень, які відновлять українське законодавство на всій території півострова, гарантуватимуть політичні, культурні й релігійні права корінних народів та відновлення комітетів українського народу й інституцій національного самоврядування.

Останніми роками Україна досягла прогресу в зміцненні прав корінних народів, звернув увагу верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Крістоф Камп.

“Закон про корінні народи, законодавство щодо мови, довгострокові стратегії та освітні ініціативи свідчать про чітку відданість захисту ідентичності та спадщини. Посилення правового захисту є ключем до того, щоб корінні народи могли зберігати свою ідентичність, мову й культуру там, де вони змушені сьогодні жити”, – зауважив він.

Нагадаємо, ZMINA писала, що корінні народи України – кримські татари, караїми та кримчаки – на окупованих територіях перебувають у стані, коли їм загрожує знищення. Політика РФ спрямована на абсолютне витіснення всіх, хто не підкоряється російській пропаганді. Про це сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У 2021 році набув чинності Закон “Про корінні народи України”, який визначає їхнє право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв. Представницькі органи корінних народів можуть брати участь у їхньому міжнародному представництві.

Остаточно цей закон можна буде імплементувати після деокупації Криму, але вже зараз ухвалено низку нормативно-правових актів на його виконання, зазначав голова Держетнополітики Віктор Єленський.