Журналісти з’ясували, як Офіс президента намагається контролювати державний Укрінформ у стилі Януковича

Офіс президента України намагається контролювати інформаційну політику державного інформаційного агентства Укрінформ, повертаючи цензуру й так звані темники. 

Про це йдеться в розслідуванні “Української правди”. 

Олексій Мацука. Фото: фейсбук-сторінка Мацуки

Розповідь про зміни в Укрінформі автори розслідування починають зі звільнення Олексія Мацуки – засновника інформагентства Новости Донбасса, експрацівника в київському бюро “Радіо Свобода”, автора програм в ефірі “Громадського” та колишнього шеф-редактора державного FREEДОМ. 

Мацуку призначили керувати Укрінформом лише 2023 року, й автори розслідування звертають увагу, що він “демонстрував особливу прихильність до нинішньої влади з початку каденції Володимира Зеленського”. Поспілкувавшись із працівниками агенції та іншими дотичними до питання людьми, стало відомо, що з приходом нового керівника в медіа, що працює з 1918 року, знову зайшла мова про цензуру. 

“За понад століття існування воно (медіа. – Ред.) пережило УНР, диктатуру Сталіна, застій Брежнєва, “покращення” Януковича, революції 1990, 2004 та 2014 років, початок повномасштабної війни”, – нагадують журналісти. 

У тексті УП наводять приклад так званих темників, що розсилав Мацука працівникам, – таблиць із трьома колонками, остання з яких має назву “небажані спікери”. Автори таких “рекомендацій” визначали теми та посадовців, що мають їх коментувати, а серед “небажаних” опинились опозиційні політики та активісти, але не лише вони. 

До прикладу, щодо теми “ветеранський рух: допомога та реабілітація” на Дніпропетровщині автори “темників” заборонили опитувати для метаріалів “учасників бойових дій, які через власні організаційні питання не змогли оформити допомоги”. 

Журналісти за “темниками” працювати відмовились. 

Фото: УП

Авторам розслідування вдалося за допомогою метаданих одного з документів для Львівщини з’ясувати автора – це радник голови Чернігівської ОДА Андрій Подорван, який у 2020-му балотувався до облради від партії “Слуга народу”, але не отримав місця.

У розмові з УП він запевнив, що не створював таких файлів, не знайомий з Мацукою і не розуміє, як його ім’я та прізвище потрапило в метадані.

Фото: УП

Робота нового керівництва призвела до того, що Укрінформ навесні 2024 року вперше за багато років не потрапив до білого списку ЗМІ Інституту масової інформації (IMI).

“Ми почали фіксувати появу новин з перекосом балансу в бік Офісу президента. Наприклад, у листопаді 2023-го кількість згадок Єрмака на Укрінформі зросла на 28% порівняно з вересневою вибіркою. У грудні – на 60% і трималася на такому рівні до лютого 2024-го. З початку березня ми бачимо падіння. Зараз кількість згадок Єрмака приблизно на рівні вересня минулого року. Втім, частка “паркету” в структурі інформаційних повідомлень суттєво зросла. І новини, які стосуються критики ОП, або не з’являються на Укрінформі, або з’являються “запакованими”, як бекграунд, у заяву когось із представників влади”, – пояснює директорка ІМІ Оксана Романюк. 

На початку 2024-го з Укрінформу почали масово звільнятися працівники. За даними, які агентство надало у відповідь на запит, з моменту призначення Мацуки пішли 45 людей (30 із них – за останні три місяці), зокрема керівники творчих підрозділів, журналісти, відеооператори, фотокореспонденти, маркетологи. 

Ситуація з медіа стала відома міжнародним партнерам, зокрема послам країн G7, які зустрілися з українськими журналістами, включно з тодішньою заступницею Мацуки Мариною Сингаївською. Остання розповіла про тиск та цензуру. 

“Про зміст зустрічі медійників з послами G7 одразу стало відомо ОП. За даними джерел в оточенні президента, на Банковій одразу почали обговорювати можливі сценарії виходу сухими з води – “щоб ніхто не здогадався про факапи”, – йдеться в розслідуванні УП. 

Ілюстраційне зображення. Фото: вікімапія

Нині новим керівником агентства призначили полковника Сергія Череватого – військового журналіста, який працював у різних військових медіа, викладав військову журналістику у вищих навчальних закладах, а також був заступником зі стратегічних комунікацій тодішнього командувача ОСУВ “Хортиця” Олександра Сирського.

Призначення Череватого керівником агентства, яке останніми місяцями обговорювали переважно в контексті утисків свободи слова, за даними джерел УП, є безпрограшним антикризовим рішенням для Офісу президента. 

“З одного боку, це спроба згладити гострі кути, що створив Мацука, на якого тепер можна повісити всіх собак. З іншого – таке призначення нейтралізує потенційну критику в бік нового керівника. Бо, мовляв, “людина військова”, а військових у час війни не критикують”, – пояснюють журналісти. 

Призначення Череватого вже розкритикували в організації “Репортери без кордонів”. Там вважають, що такі кадрові зміни “перетворюють інформаційне агентство на інструмент урядової комунікації”.

“Необхідно зберегти незалежність редакції – принцип, закріплений у редакційному статуті”, – порадили в організації. 

Нагадаємо, що раніше громадськість виступила із заявою, в якій вимагала припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів. Сталося це на тлі повідомлень про стеження за журналістами СБУ.