Журналісти The New York Times ідентифікували понад 20 солдатів РФ, які вбивали цивільних у Бучі

Американські журналісти оприлюднили нове розслідування про вбивства мирних жителів у Бучі Київської області під час російської окупації регіону в березні 2022 року. Медійники провели в Бучі кілька місяців, спілкуючись з місцевими жителями й збираючи фотографії та відео. Зокрема, розслідувачі вивчали події на вулиці Яблунській.

Про це йдеться у матеріалі The New York Times.

Тетяна Недашківська оплакує свого вбитого чоловіка, Буча, 4 квітня 2022. Фото: AP

Коли у квітні з’явилися відео та фотографії, на яких тіла десятків мирних мешканців лежать на вулицях Бучі, українці та увесь світ висловили жах та обурення. Але в Росії чиновники мали зовсім іншу реакцію: заперечення. Тоді президент РФ Володимир Путін назвав це “провокацією” і заявив, що російська армія не має до цього жодного стосунку.

Але восьмимісячне візуальне розслідування The New York Times доводить, що винуватцями різанини на вулиці Яблунській були російські десантники з 234 десантно-штурмового полку під командуванням підполковника Артема Городилова. Докази показують, що вбивства були навмисними та систематичними.

“Солдати допитали й стратили беззбройних чоловіків боєздатного віку, а також вбивали тих, хто мимоволі траплявся їм на шляху – чи то діти, які тікають із сім’ями, чи місцеві жителі, сподіваючись знайти продукти, чи люди, які просто намагалися повернутися додому на велосипедах”, – йдеться у розслідуванні.

Репортери Times опитали мешканців Бучі, зібрали записи з камер відеоспостереження та отримали ексклюзивні записи з урядових джерел. У Нью-Йорку слідчі проаналізували матеріали та реконструювали вбивства на Яблунській з точністю до хвилини.

Хоча в Бучі перебували різні військові частини, The Times назвала 234 десантно-штурмовий полк, що базується в Пскові на Заході Росії, головним винуватцем вбивств на вулиці Яблунській. Доказами їхньої причетності є записи телефонних розмов та розшифровані позивні, які використовували командири.

Подібні повітряно-десантні підрозділи вважаються одними з найбільш підготовлених та оснащених у російській армії. Про це свідчить їхня військова техніка, значки на формі, радіопереговори та пакувальні листи на ящиках з боєприпасами.

Отже, жителі Бучі розповіли, що коли їх допитували російські солдати, у них часто відбирали телефони. Запідозривши, що солдати також могли забрати телефони загиблих, кореспонденти отримали від української влади базу даних усіх дзвінків та повідомлень, що надійшли з району Бучі до Росії протягом березня. 

“Опитуючи родичів жертв, ми збирали їхні телефони та перевіряли, чи є вони у базі даних. Виникла лякаюча закономірність: солдати зазвичай використовували телефони жертв, щоб дзвонити додому в Росію, часто через кілька годин після того, як вони були вбиті”, – зазначають розслідувачі.

Проаналізувавши телефонні номери, набрані російськими солдатами, і виявивши профілі у соціальних мережах, пов’язані з членами їхніх сімей, вдалося підтвердити особи двох десятків десантників як членів 234 полку. У багатьох випадках журналісти опитали їхніх родичів і поговорили з деякими з самих солдатів. Двоє з них підтвердили, що вони служили у 234 полку і воювали в Бучі.

Крім того, The New York Times вперше ідентифікувало три десятки людей, убитих на вулиці Яблунській у березні. Розслідувачі розглянули свідчення про смерть більшості жертв, і основною причиною смерті були вогнепальні поранення.

Жертвами стали жителі Бучі або сусідніх міст різного віку та професій. Серед убитих російськими десантниками 5 березня були 52-річна Таміла Міщенко та її 14-річна донька Ганна. Вони були серед чотирьох жінок, які втекли з Бучі, коли російські солдати обстріляли їхній синій мікроавтобус.

Практично всі вбиті на Яблунській – цивільні або військовополонені українці. Вони не загинули внаслідок перехресного вогню між російськими та українськими військами та не були застрелені помилково в тумані війни, їх вбили навмисно, у ході “зачистки”.

У квітні, після відступу російських військ із Київської області підполковник Городилов отримав звання полковника від тодішнього начальника повітряно-десантних військ генерал-полковника Андрія Сердюкова. Церемонія пройшла за кілька днів після того, як з’явилися шокуючі кадри з Бучі.

Нагадаємо, що у листопаді російський правозахисний проєкт Gulagu.net допоміг виїхати з Росії солдату Микиті Чибрину. Частина, в якій був Чибрин, окупувала Київщину на початку повномасштабного вторгнення та була у Бучі, однак сам росіянин переконує – нікого в Україні за чотири місяці не вбивав і втік, аби допомогти судити керівництво своєї країни за розпочату війну.