Журналіст РБК-Україна розкрив деталі свого затримання в окупованому Криму

Журналіста інформагентства РБК-Україна Ігоря Бурдигу співробітники ФСБ затримали 11 травня.

Про це сам журналіст написав на сторінці агенства.

За його словами, у Криму він за редакційним завданням РБК-Україна мав висвітлювати підготовку до річниці депортації кримських татар, а також арешти та затримання, які почастішали на півострові.

Після публікації сайтом “Миротворець” персональних даних представників ЗМІ Ігор Бурдига вирішив не акредитовуватись у російської влади.

“У Криму я збирався по можливості дотримуватися low profile і не ідентифікувати себе як журналіста. Не вийшло”, – написав він.

За його словами, його затримання сталось, коли він прийшов до підконтрольного Росії Верховного суду Криму на процес над так званими “чорними ріелторами”.

“Близько 11:00 я спокійно увійшов у будівлю так званого Верховного суду республіки, пройшовши необхідний контроль безпеки і пред’явивши український паспорт… Засідання суду було відкритим і мені дозволили бути присутнім на ньому як вільному слухачеві. Близько 13:00 у засіданні було оголошено перерву, під час якої я вийшов із будівлі з адвокатами підсудних, щоб обговорити подробиці процесу”, – написав журналіст.

Через кілька хвилин до нього підійшли двоє поліцейських у цивільному.

“Перевіривши документи, вони заявили, що розшукують чоловіка, зовні схожого на мене, який пограбував близько години тому якийсь магазин і запропонували пройти в сусідню будівлю Залізничного райвідділу поліції, щоб разом подивитися записи з камер відеоспостереження. Не бажаючи вступати у конфлікт, я погодився”, – написав журналіст.

У райвідділі поліції йому повідомили, що спецслужби знають, що він український журналіст, що він працює в Криму без акредитації.

“Оперативник, прізвище якого я не запам’ятав, одразу заявив, що у ФСБ і управління поліції по боротьбі з екстремізмом є всі підстави затримати мене за підозрою у членстві в забороненому в РФ “Правому секторі” на підставі мого репортажу про діяльність цієї організації на київському Євромайдані в лютому 2014 року, опублікованого в журналі “Вести.Репортер”. Моя робота без акредитації в такому випадку буде розцінена як збір інформації для можливих терактів або провокацій”, – розповів Ігор Бурдига.

Далі, як він пояснив, в управлінні ФСБ Росії його розпитували про всі останні поїздки і репортажі: про події 2 травня в Одесі, Нагірному Карабасі тощо.

Правоохоронці окупаційної влади розпитували про знайомство з кримськими активістами, в тому числі, з незаконно засудженими Олександром Кольченком та Олегом Сенцовим (з якими він особисто не знайомий), а також з колегами-журналістами, які залишили Крим після анексії.

“Силовиків зацікавив мій репортаж про цивільну блокаду півострова, опублікований в березні виданням Страна.uа. У зв’язку з ним мені запропонували дати офіційні свідчення у справі про листопадовий підрив опор ліній електропередач. У відповідь на мої спроби відмовитися, мені знову нагадали про “Правий сектор”, – розповів журналіст.

Свідчення журналіст давав старшому слідчому Михайлу Голишеву, колишньому співробітнику СБУ. У журналіста зняли відбитки пальців, підошв взуття, а також зразок слини.

“З Голишевим ми розмовляли близько години – у своїх свідченнях, я, власне, лише переказав зміст вже опублікованого репортажу. Майор був явно розчарований”, – зауважив журналіст. Після цього його близько години допитував уже новий слідчий.

Під кінець розмови йому сказали, що наступного разу він не зможе в’їхати в Крим офіційно як журналіст, оскільки навряд чи отримає необхідний дозвіл.

Ігоря Бурдигу відпустили близько 20:00.

“До чого вся ця історія? До того, що робота без акредитації для журналіста в рази ризикованіше, ніж робота з нею. До того, що прирівнювати роботу журналіста до шпигунської і диверсійної діяльності – доля тоталітарних держав”, – підсумував журналіст.

Нагадаємо, радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко вимагає від СБУ, МВС та прокуратури припинити кримінальні провадження проти волонтерів проекту “Миротворець”, які 10 травня оприлюднили персональні дані понад 4 000 журналістів.