Українські війська ставлять під загрозу цивільне населення, створюючи бази та розміщуючи системи озброєння в населених житлових районах, зокрема в школах і лікарнях, відбиваючи російське вторгнення.
Такого висновку дійшли дослідники міжнародної правозахисної організації Amnesty International.
З квітня по липень дослідники вивчали наслідки російських ударів у Харківській, Миколаївській областях та на Донбасі, зокрема, опитували тих, хто вижив, свідків і родичів жертв.
Автори доповіді кажуть, що знайшли докази того, що українські війська завдавали ударів з населених пунктів, а також базувались у цивільних будівлях у 19 містах і селах регіонів. Лабораторія кризових доказів організації проаналізувала супутникові зображення, щоб додатково підтвердити деякі з цих інцидентів.
У п’яти місцях українські військові використовували будівлі лікарень як бази: у двох випадках десятки бійців відпочивали, знаходились поруч та їли в госпіталях, а в іншому – вели вогонь біля лікарні. Також розміщувались у школах: у 22 із 29 відвіданих шкіл дослідники або знайшли солдатів, або докази нинішнього чи попереднього перебування військових.
“Російські війська завдали ударів по багатьох школах, які використовували українські війська. Щонайменше у трьох містах після обстрілу шкіл російськими військами українські солдати перемістилися до інших шкіл неподалік, поставивши навколишні райони під загрозу подібних атак”, – йдеться у дослідженні.
Українські військові у задокументованих випадках не просили та не допомагали цивільним евакуюватися з прилеглих будівель.
“Більшість житлових районів, де розташовувалися солдати, були за кілометри від лінії фронту. Водночас були доступні альтернативні локації, які не загрожували б цивільним особам, наприклад, військові бази чи густі ліси поблизу або інші споруди, розташовані далі від житлових районів”, – стверджують дослідники.
Фото: AP Photo/Efrem Lukatsky
Міжнародне гуманітарне право вимагає від усіх сторін конфлікту уникати, наскільки це можливо, розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них, а також попереджати про напади, які можуть вплинути на цивільних.
Водночас, як наголошують дослідники, практика українських військових щодо розміщення військових об’єктів у населених пунктах жодним чином не виправдовує невибіркових атак Росії.
Багато російських ударів, які задокументували в останні місяці, здійснювали невибірковою зброєю, включно з забороненими на міжнародному рівні касетними боєприпасами, або іншою вибуховою зброєю з великою зоною дії.
Amnesty International звернулася до Міноборони України з результатами дослідження 29 липня 2022 року, але на момент публікації там не відповіли.
Публікація дослідження викликала неоднозначну реакцію серед українських правозахисників, деякі з яких називали доповідь маніпулятивною. Коментуючи дослідження в українському офісі Amnesty International нагадали, що фіксуванням фактів та підготовками матеріалів займається окрема команда департаменту реагування на кризи Amnesty International.
Також зазначили, що організація визнала вторгнення Росії на територію України актом агресії та грубим порушенням Статуту ООН, що є злочином згідно з міжнародним правом.
“З початку повномасштабного вторгнення український офіс адвокатує розслідування та допомагає залучити слідчих-криміналістів інших країн до розслідувань воєнних злочинів на території України”, – каже Оксана Покальчук, директорка українського офісу Amnesty International.
