Жінка, яка народила в окупації, через суд домоглася державної допомоги на дитину: її не хотіли оформлювати через “порушення строків”
Мешканка Запорізької області майже два роки не могла виїхати з окупованої території – росіяни не випускали, бо її чоловік служив у ЗСУ, а старша дитина навчалась дистанційно за українською програмою. Жінку тримали фактично в заручниках і дозволили залишити ТОТ лише після того, як вона показала фото свідоцтва про смерть чоловіка на фронті.
Про це розповіли в Українській Гельсінській спілці з прав людини.
Фото: PexelsУ березні 2023 року жінка народила дитину, але покинути окуповану територію змогла лише в червні 2024-го – через 15 місяців після пологів. Після приїзду до Запоріжжя жінка офіційно визнала факт народження дитини в судовому порядку та звернулась по грошову допомогу. Однак департамент соціального захисту населення відмовив у виплаті, пославшись на те, що звернення відбулося пізніше ніж за рік після народження дитини.
Юрист Громадської приймальні УГСПЛ допоміг підготувати позов до суду, аби оскаржити цю відмову. У лютому 2025 року суд визнав дії органу соцзахисту неправомірними.
У рішенні зазначається, що орган влади проігнорував обставини війни, окупації та вимушеної затримки, що фактично позбавило дитину її права на соціальну підтримку. Суд наголосив, що механічне застосування строків без урахування ситуації є надмірним формалізмом і порушує міжнародні зобов’язання України – зокрема положення Конвенції ООН про права дитини та Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права.
В УГСПЛ підкреслили, що рішення створює важливий прецедент: у період війни держава має не ускладнювати, а навпаки – полегшувати доступ до соціальних гарантій для людей, які постраждали від збройного конфлікту.
Нагадаємо, що на сьогодні майже 20% території України залишається під тимчасовою окупацією Російської Федерації, частина з них перебуває в окупації вже 11 років. Тобто частина українських дітей, а за даними громадських організацій, до 1,6 мільйона дітей залишаються на тимчасово окупованих територіях України й могли все своє навчання (з 1 по 11 клас) провести в російській системі освіти. Тож саме діти та молодь є однією з найвразливіших груп серед цивільного населення, яке Росія систематично намагається перевиховати за власними лекалами. Для цього перевиховання використовують усі можливі засоби та інструменти.