Зараз ми маємо воювати, а не їздити в Гаагу – Луценко

Голова фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко не відрізняє декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС) від ратифікації Римського статуту.

Це випливає із його відповіді на запитання кореспондента Центру інформації про права людини, чому у Петра Порошенка немає волі ратифікувати Римський статут. 

“Ми частково ратифікували Римський статут в частині розслідувань на Майдані, а також злочинів, вчинених окупаційною російською армією на Донбасі”, – сказав Юрій Луценко.  

На ремарку журналіста, що це не ратифікація статуту, а лише часткове визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду, народний депутат не погодився. Він зауважив при цьому, що коли в Україні завершиться війна, тоді Україна зможе стати членом МКС, оскільки вона буде взмозі відповідати на ймовірні судові позови з боку Російської Федерації. 

“Зараз ми маємо воювати, а не їздити в суди та збирати докази. На жаль, Україна менш готова до судів, ніж наші опоненти”, – сказав політик. 

Верховна Рада вже двічі пробувала скористатись послугами Суду, застосувавши статтю 12.3 Римського статуту. Зокрема, прийняла декларацію про визнання юрисдикції МКС: в лютому 2014 року – щодо подій на Майдані Незалежності, та в лютому 2015 року – щодо подій, які мали місце у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації на сході України.

Однак обидві декларації визнають юрисдикцію Суду лише у встановлені проміжки часу.

Правозахисниця із Центру громадянських свобод Ірина Думич каже, що користуватись статтею 12.3 Римського статуту, тобто “послугами” Суду без ратифікації Римського статуту, виходячи з практики роботи Суду, належить державам з тимчасовим Урядом або державам, що не мають власного уряду та не можуть здійснити повного приєднання до МКС.  

“Саме тому прийняття зазначених декларацій – це всього лише виявлене бажання держави скористатись міжнародною інституцією для здійснення правосуддя та не є зобов’язанням для МКС, адже для цього потрібна повна ратифікація Римського статуту. Така позиція держави свідчить про бажання влади застосувати вибіркове правосуддя”, – каже Ірина Думич.

Україна вже взяла на себе зобов’язання ратифікувати Римський статут (відповідно до статті 8 Угоди про асоціацію з Європейським Союзом), та, не виконавши цю умову, ставить під загрозу асоціацію України з ЄС.

Нагадаємо, у 2000 році Україна вже підписала Римський статут, проте вже наступного року Конституційний Суд ухвалив рішення, що документ не відповідає Конституції України. Для ратифікації необхідне внесення поправки до статті 124 Конституції.

16 січня 2015 року народні депутати зареєстрували відповідний законопроект “Про внесення змін до статті 124 Конституції (щодо визнання положень Римського статуту)”, однак документ блокується наразі в парламентському комітеті з питань правової політики та правосуддя, який очолює депутат від Блоку Петра Порошенка Руслан Князевич.

Експерт Міжнародної федерації з прав людини із Швейцарії Алекс Презанті переконаний, що розслідування Судом злочинів, пов’язаних з російською агресією, приверне дуже широку міжнародну увагу до подій, що відбуваються, і викличе засудження тих людей, які скоювали злочини. 

“Але найголовніше – ратифікація Римського статуту виступить інструментом, який буде лякати тих людей, які захотіли б вчинити міжнародні злочини в майбутньому. Найбільший успіх Суду полягає не в кількості тих людей, яких він встиг засудити, а в кількості людей, яких перспектива засудження злякала”, – каже Алекс Презанті.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська переконана: оскільки Україна не може притягти зараз до відповідальності міжнародних злочинців на сході України, це може робити суд у Гаазі. 

“Що робити з іншою стороною, яка вбиває, катує, порушує будь-які права людини, передбачені і українською Конституцією, і міжнародними стандартами, але при цьому ніякої відповідальності не несе? Ратифікація Римського статуту для України – це єдина можливість залучити їх до відповідальності. Тому що такий стан справ – це підстава для МКС порушити кримінальну справу, адже Україна не може провести розслідування на окупованих територіях”, – говорить Валерія Лутковська.

Колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді з прав людини Сімон Папуашвілі каже, що, ратифікувавши Римський статут, жертви злочинів під час російсько-грузинської війни знайдуть справедливість завдяки суду в Гаазі. 

“Нещодавно у мене була зустріч з новим прокурором МКС і його командою. Ми отримали інформацію, що в цьому році буде відкрито розслідування з приводу злочинів російсько-грузинської війни. Це те рішення, якого ми чекали сім років. Очікування від цього високі. Ми сподіваємося, що суд видасть ордер на арешт Володимира Путіна, який безпосередньо сам керував військовою операцією на території Грузії”, – каже Сімон Папуашвілі.