Законопроект про судоустрій і статус суддів загрожує зірвати судову реформу – експерти РПР

Дата: 27 Травня 2016
A+ A- Підписатися

Законопроект “Про судоустрій і статус суддів” в такому вигляді, яким він є зараз, має ряд ризиків. Вони стануть на заваді належного впровадження змін до Конституції і загрожують успішності судової реформи в цілому.

Про це йдеться у заяві Реанімаційного пакету реформ (РПР).

Експерти наголошують, що у разі ухвалення цього документу може відновитись адміністративна вертикаль “управління” судами.

“Згідно зі ст. 20 законопроекту повноваження щодо призначення і звільнення голів судів і їхніх заступників повертається Вищій раді правосуддя (сьогодні вона має назву – Вища рада юстиції). Централізоване призначення голів судів Вищою радою юстиції в часи президентства Януковича привело до тотального контролю голів судів, а через них і суддів з боку його адміністрації Президента”, – йдеться у заяві РПР.

Незважаючи на відсутність у президента конституційних повноважень стосовно голів судів, законопроект наділяє президента повноваженням підписувати посвідчення головам судів і їхнім заступникам (ст. 51 законопроекту). Таке положення не випливає з конституційних положень та може бути використане для збереження або відновлення неформальних практик політичного впливу на суддів через голів судів, які в силу цього положення змушені будуть встановлювати контакти з адміністрацією президента, пояснюють у РПР.

Експерти пропонують, аби повноваження щодо призначення голів судів і їхніх заступників лишалось у компетенції зборів суддів кожного суду.

“Щонайбільше Вищу раду правосуддя можна наділити повноваженням вести реєстр голів судів та їхніх заступників і вирішувати спори щодо законності обрання на такі посади. Доцільно взагалі вилучити із законопроекту положення про посвідчення голів судів і їхніх заступників та передбачити відкритий онлайн реєстр осіб, які обіймають ці посади”, – пропонують у РПР.

У заяві також вказують, що президенти мають щільний графік роботи, через що відтягується набуття повноважень уже призначених суддів.

Церемонія приведення до присяги залежала від присутності президента, що також засвідчує залежність суддів від глави держави.

“Лише Кучма делегував повноваження приводити суддів до присяги головам облдержадміністрацій, чим зміцнив їх вплив на місцеві суди”, – нагадують у РПР.

Експерти вважають, що документ не створює можливостей для реорганізації апеляційних судів (ст. 26 законопроекту), а отже, й для оновлення їх складу на конкурсних засадах.

“Це можна зробити, наприклад, запровадивши апеляційні суди, які поєднуватимуть всі юрисдикції. Також важливо, щоб правники, які на сьогодні не обіймають посаду судді, теж мали доступ до заняття посади судді в апеляційному суді. Законопроект не дає такої можливості, тож склад апеляційних судів не буде оновлений, завдяки чому всі негативні неформальні практики збережуться на нижчому рівні (ч. 4 ст. 26 законопроекту)”, – радять фахівці.

Якщо внаслідок кваліфікаційного оцінювання значна частина суддів покине апеляційні суди, а утворені вакансії займуть судді з місцевих судів, це збільшить існуючий дефіцит кадрів в місцевих судах, який швидко поповнити не вдасться.

У документі також не визначено для антикорупційного суду і нового Верховного Суду спеціальні процедури добору суддів, які б гарантували їх максимальну незалежність.

“Здебільшого зберігаються процедури добору суддів, які діяли раніше. Це ставить призначення суддів до нового Верховного Суду і Вищого антикорупційного суду під загрозу політичного впливу або маніпуляцій результатами конкурсу. Для нових судів потрібно передбачити і детально описати спеціальну процедуру добору із залученням громадськості і міжнародних експертів до ухвалення рішення про призначення судді”, – кажуть експерти.

“Це б гарантувало максимально об’єктивні результати конкурсного добору. Також антикорупційний суд повинен мати захищений бюджет з правом самостійного розпорядження коштами (законопроект функції розпорядника коштів цього суду покладає на державну судову адміністрацію)”, – додають фахівці РПР, закликаючи членів Ради з питань судової реформи та інших учасників процесу доопрацювати текст законопроекту.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: