За півтора року серед українців майже на 10% поменшало прихильників демократії

Серед опитаних в Україні людей щонайменше 48% віддають перевагу демократичній системі управління країною, водночас 36% не проти замість цього бачити сильного лідера. 

Такі дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Shutterstock

Дослідження проводили в липні – серпні 2025 року. Дослідники телефоном поцікавилися думкою більш ніж тисячі людей, старших за 18 років. 

Соціологи кажуть, що ставили двом групам респондентів різні питання: одні ділилися думками про важливість системи управління прямо зараз, а решта – про важливість загалом. Групи розділили по 502 та 520 людей відповідно, що дало в підсумку похибку не більш ніж 5,8%.

Дослідники вважають, що дані дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої, зокрема щодо прихильності до демократії, про що цікавляться періодично. 

Виявилось, що з грудня 2023 року прихильників демократії поменшало майже на 10%: було 59%, а стало 48%. Водночас із 32% до 36% побільшало тих, хто хоче бачити в Україні сильного лідера, а тих, хто не визначився з думкою, теж побільшало – з 8% до 16%.

Для порівняння: у жовтні 2020 року більш ніж половина віддавали перевагу сильному лідеру. 

Інфографіка КМІС

Зміну у відповідях дослідники помітили, аналізуючи відповіді двох груп, яких запитували про важливість демократії нині та загалом. Серед них 48% хочуть бачити сильного лідера, а демократичну систему підтримують 35%. 

“Ми ставили це запитання раніше в липні 2022 року. Тоді запит зараз на сильного лідера був вищий – 58% влітку 2022 року  проти 48% влітку 2025 року. Натомість з 27% до 35% стало більше тих, хто вже зараз бачить більшу потребу в демократичній системі”, – уточнюють соціологи. 

У всіх регіонах більше людей говорять про бажання сильного лідера, якщо йдеться про потребу нині, і менше, якщо розмірковують загалом. Щодо вікової різниці, то з-поміж молоді до 30 років щонайменше 67% стратегічно вважає демократичну систему важливішою за сильного лідера. Не впливає на це навіть зміна запитання: однаково 48% серед них виступають проти 35%, які хочуть сильного лідера

Серед 30–59-річних проти демократичної системи 46%, а серед старших за 60 років – 41%.

“Серед 30–59-річних зберігається хоча б відносна перевага прихильників демократичної системи, а серед 60+-річних однакова кількість виступають за демократичну систему / сильного лідера”, – аналізують дані в КМІС. 

Паритет у думках щодо сильного лідера та демократії бачать у відповідях 30–44-річних. Так, приблизно однакова кількість зараз вважає важливим для країни мати обидва варіанти управління.

Серед груп “45–59” та “старших за 60” більш ніж половина віддають перевагу сильному лідеру.

Таблиця КМІС

Дослідники також зіставили відповіді щодо системи управління та довіри до президента Володимира Зеленського.

Виявилось, що з-поміж тих, хто не довіряє йому, значно більше прихильників демократичної системи – 63% проти 26%. Натомість серед тих, хто довіряє Зеленському, 42% віддають перевагу демократичній системі, а 44% – сильному лідеру.

У разі потреби зараз і серед тих, хто довіряє, і серед тих, хто не довіряє Зеленському, більше стає тих, хто робить акцент на сильному лідерстві. Довіра до Зеленського серед молоді впала на 15% на тлі ухвалення закону про НАБУ та САП. 

“Більшу потребу в сильному лідері бачать ті, хто довіряє президенту”, – констатують дослідники. 

Таблиця КМІС

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати, нагадав, що раніше українці виокремлювали три критерії справної демократії, серед яких свобода слова (61%), справедливе правосуддя для всіх (58%) та вільні та чесні вибори (47%). 

“Щодо цих критеріїв (свободи слова та чесних виборів. – Ред.) є певна критика в суспільстві, але, скоріше за все, не вона є визначальною. Значно гірша ситуація із забезпеченням справедливого правосуддя, а в ширшому трактуванні – досягненням справедливості в суспільстві. Можливо, вибір між сильним лідером і демократичною системою у свідомості українців – це вибір шляху, який є більш оптимальним для досягнення справедливості”, – припускає він. 

Нагадаємо, що торік понад 40% опитаних громадян відчули погіршення з демократією за президентства Зеленського, однією з основних причин чого називали дії влади, а не російський напад. 

Водночас деякі дослідження фіксували, що попри війну та виклики демократичні цінності стали популярнішими в Україні, ніж до 2022 року.