Окупанти готують до випуску новий “підручник історії” для школярів Луганщини, експерт розповів, як там викривлюють реальність

На окупованій Луганщині готується до друку новий підручник “Історія нашого краю” для учнів 5–7 класів, який пропагує “могутність і велич” Росії та нав’язує прокремлівські наративи. Експерт-правозахисник розповів, які міфи щодо місцевої історії намагаються зафіксувати в підручниках окупанти та чим загрожує таке викривлення історичної справедливості.

Про підготовку нового підручника повідомив підконтрольний окупантам сайт “Луганский информационный центр”.

Скриншот з підконтрольних РФ медіа на території окупованої Луганщини

Книжка має з’явитися в школах на окупованій території Луганської області 1 вересня 2024 року.

Як розповів під час обговорення макета “міністр освіти та науки” незаконного формування “ЛНР” Іван Кусов, окупована Луганщина потрапила до першої групи з 33 регіонів, де такі “підручники” з регіональної історії створюють цього літа. Він додав, що в “ЛНР” уже був “чудовий підручник” з історії рідного краю. Саме на його базі формується новий.

Іван Кусов. Фото з відкритих джерел

Новий “підручник” складатиметься з трьох томів, що містять інформацію про події від найдавніших до нинішніх часів. Новітня “історія” охоплюватиме звичні кремлівські наративи, зокрема про “референдум”, “входження до складу Росії”, “спеціальну військову операцію”.

“Начальниця відділу загальної та кадетської освіти ЛНР” Оксана Колесникова заявила, що викладання регіональної історії додається до обов’язкової частини освітньої програми за дорученням російського президента Володимира Путіна.

Експерт, аналітик Центру громадянської просвіти “Альменда” Олег Охредько, коментуючи цю інформацію, наголосив, що Росія продовжує спроби незаконної індоктринації української молоді на окупованих територіях, через шкільні підручники нав’язуючи прокремлівський погляд як єдиний правильний.

“У цьому разі окупанти активно використовують проросійські наративи, причому починають чи не з найдавніших часів. До речі, цим росіяни займалися ще до початку війни з Україною, до 2014 року”, – уточнив юрист.

У підручниках історії зазвичай показують процеси, що відбувалися в сучасних кордонах тієї держави, в якій навчаються діти.

“Але в Росії ці кордони виходили за межі визнаних у світі й дуже часто опинялися на території України. Так, росіяни у своїх підручниках активно розповідали про грецькі колонії, наприклад Ольвію, що була розташована на території Миколаєва, про такі самі колонії в Криму. Княжий період також розглядався в межах історії Росії. Тобто в дітей в РФ уже тоді формувалася точка зору, що все це – територія Росії”, – пояснив Охредько.

Загалом у російських підручниках як територія РФ подається практично вся Російська імперія: Фінляндія, країни Балтії, частина території Польщі, Румунії, вся Середня Азія, Кавказ. Звідси формується послання про право росіян на “відновлення історичної справедливості” або “історичної дійсності”.

Після початку війни й тим більше після повномасштабного вторгнення 2022 року такий підхід почав впроваджуватися в російському освітньому процесі ще активніше. Саме для цього Росія перейшла на єдиний підручник історії Росії під редакцією радника Володимира Путіна – Володимира Медінського. Книжка з’явилася минулого року, поки що – для учнів 10–11 класів.

“Здебільшого творці цього підручника просто притягли радянські підходи до історичних процесів та подій: так зване возз’єднання України з Росією за часів Богдана Хмельницького, Сталін, який заснував розвиток єдиної гарної держави, міфи про Другу світову війну, хоча б той же “подвиг 28 панфіловців” під Москвою. Свого часу радянська генеральна прокуратура і НКВС провели розслідування й виявили, що це журналістський міф. Проте він продовжує активно використовуватися пропагандистами і обов’язково є в кожному російському підручнику історії”, – каже Олег Охредько.

На окупованих Донеччині та Луганщині для пропаганди активно використовується міф про підпільну організацію “Молода гвардія” в Краснодоні.

“Таким чином, підручник історії є одним з найбільших пропагандистських інструментів для формування у дітей так званої історичної правди. Причому часто базується він у прямому сенсі на брехні”, – підкреслив правозахисник.

Впроваджувати пропагандистські стандарти без урахування викладання регіональної історії неможливо, тож окупанти переписують під себе місцеву історію.

“Їм потрібна правильна тематика, правильне викладання матеріалів. Тому з’являються підручники з історії Криму, мабуть скоро з’явиться щодо Херсонщини, Запоріжжя, де розповідатимуть про історичні процеси з точки зору російської пропаганди”, – пояснив правовий аналітик.

Основне завдання цього – знищити українську ідентичність і зробити так, щоб у дітей у пам’яті відкарбувалося: місце, де вони живуть, – це Росія.

“Цього року в окупованих Криму, Донецьку та Луганську випускаються останні діти, які пішли в перший клас ще української школи. Одинадцять років молоді на окупованих втовкмачують ось такі погляди на історію. Це системна, продумана політика окупантів, від якої вони не відступають багато років”, – наголосив Охредько.

Такий підхід в освіті формує готовність населення підтримати владу, готовність до відновлення тієї історичної справедливості, яка потрібна окупантам.

“З позиції міжнародного гуманітарного права ніхто не може змінювати історичний краєзнавчий процес на захоплених територіях. Але нюанс – це порушення не вважається геноцидом. Коли розробляли термінологію геноциду, гуманітарний прошарок вилучили. Зараз Україна намагається довести, що процеси в гуманітарній сфері також можуть бути ознаками геноциду”, – пояснив юрист.

Попри це, впровадження пропагандистських стандартів з боку Росії щодо дітей на окупованих територіях є порушенням згідно зі статтею 4 Женевської конвенції – ідентичність не має змінюватися. А це масовано робиться росіянами на окупованих територіях.

Одним з найнебезпечніших наративів, які впроваджуються через підручники історії на окупованих територіях, Охредько вважає погляди на Другу світову війну. Росіяни використовують цей період для того, щоб закласти у свідомість дітей та молоді потенційну безумовну жертовність, готовність загинути за свою так звану батьківщину.

“Це не новий підхід, те саме практикували в СРСР (згадайте культ піонерів-героїв), у нацистській Німеччині. Підкріплюється він військовою підготовкою. А військова підготовка – це передусім виконання наказу, який не обговорюється”, – резюмував Олег Охредько.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що ще у вересні минулого року на окуповану територію Луганської області російські окупанти ввезли понад 750 тисяч книжок пропагандистської літератури.

Книжки передали до місцевих шкільних бібліотек замість українських книжок, які окупанти вивезли та спалили. Більшість примірників – це “Історія РФ”. Акцент іде саме на цей предмет, адже він відіграє ключову роль у російській “системі освіти”.