За держзраду до 13 років засудили полковника Івана Без’язикова: захист розповів про відсутність доказів проти нього

Шевченківський райсуд Києва засудив до 13 років ув’язнення полковника Збройних сил України і розвідника Івана Без’язикова.

Про справу військового розповіли в Медійній ініціативі за права людини. 

https://www.facebook.com/1303674326339239/posts/3940991489274163/

Без’язиков – полковник Збройних сил України, який улітку 2014 року був начальником розвідки сектору “Д”, розташованого вздовж кордону з РФ. Чоловік потрапив у полон бойовиків, коли після обстрілу села Степанівка разом із двома офіцерами під білим прапором пішов домовлятися про повернення тіл загиблих бійців 30-ї бригади. Бойовики вирішили утримувати його окремо від інших полонених та намагатися схилити на свій бік.

З кінця серпня 2014 року чоловіка утримували на одній з дач Ахметова в ботанічному саду Донецька. Про це місце, як розповіли правозахисники, повідомляли й інші полонені українські військові. Без’язикова тримали в підвальному приміщенні, але щодня возили до “розвідуправління ДНР”, де він мав розмови з колишнім донецьким суддею та адвокатом з позивним 63-й Олегом Шляпіним та громадянином РФ Сергієм Дубінським. Останнього обвинувачують у справі МН-17; він мав позивний Хмурий. Без’язиков стверджує, що перебував під цілковитим контролем бойовиків, а чоловік, якого під час засідань називали його водієм, був нібито його конвоїром.

Без’язиков ніколи не приховував, що бойовики схиляли його перейти на свій бік, але на суді запевняв, що не погоджувався на співпрацю.  

“Терористи змушували його виконувати певні роботи: працювати з паперами, вести телефонні розмови (як розвідник, він розумів, що їх прослуховують, і сподівався, що українська розвідка знайде його та зможе посприяти визволенню з полону), зустрічатися з певними людьми (зокрема, саме в “розвідуправлінні” його бачив “перемовник” Володимир Рубан), але жодна його дія не нашкодила ані державі, ані її громадянам”, – розповідають правозахисники. 

Під час судових слухань захист Без’язикова запевняв, що він намагався максимально застосувати свої вміння розвідника. Після звільнення, у 2016 році, військовий навіть просив допитати себе в СБУ та надати інформацію представникам ГУР МО, а згодом зустрівся з представниками Міжнародної слідчої групи з МН-17, яким розповів, як було влаштовано “розвідуправління” бойовиків, хто ним керував та хто був у підрозділах. Зі слів Без’язикова, зокрема, дізналися про фігуранта справи МН-17 Олега Пулатова.

Згодом полковник розповідав, що слідчі СБУ тисли на нього, щоб він “нафантазував” про “фінансові потоки терористів” з “розвідуправління”. Адвокати військового запевняють, що прокуратура не надала жодного прямого доказу участі в терористичній організації та державної зради. Так, жоден очевидець не свідчив про його співпрацю з бойовиками: 

“Хтось бачив його у формі, комусь сказали, що він не хоче повертатися з полону, комусь повідомили, що він перебуває в будівлі “розвідуправління”.

Ключовий свідок у справі, офіцер Руслан Косінський, розповів у суді, що полковник був присутній під час спроби завербувати його: перебував у формі невстановленого зразка з капюшоном, мовчав. Хоча на допиті під час слідства Косінський стверджував, що полковник був у формі російського зразка та мав пістолет Стєчкіна.

“Саме таке формулювання неодноразово застосовували слідчі під час досудового слідства”, – розповідають правозахисники та додають, що самого Косінського підозрюють у співпраці з терористами. 

Розповіли в Медійній ініціативі за права люди й про суддів, які ухвалили рішення щодо Без’язикова. Так, суддя, що головує, – Лідія Щебуняєва, колишня суддя Харцизького суду Донецької області, яка 2015 року дивним чином була переведена одразу до Шевченківського суду Києва.

“Ймовірно, під час роботи в Донецькій області могла зустрічати Шляпіна (саме того 63-го) як суддю чи адвоката та підтримувати з ним зв’язок. У Києві розглядала вже кілька справ щодо сходу”, – запевняють активісти. 

Колега Щебуняєвої – Віталій Циктіч, який засудив до п’яти років ув’язнення справжнього учасника терористичної організації “ДНР”, реального начальника одного з відділів “розвідуправління” Купріяна (Батю), що вже перебуває на волі. Правозахисники звертають увагу, що Купріян не був залучений до судового процесу щодо Без’язикова, бо, ймовірно, не знає його. Також у суді не допитали й безпосереднього командира Без’язикова генерала Петра Литвина.

У зв’язку з даними, які отримали під час процесу над Без’язиковим, правозахисники закликали Офіс генерального прокурора звернути увагу на те, що попередня група прокурорів разом зі слідчими СБУ, ймовірно, готувала потенційних фейкових свідків, які здатні брехати про збиття літака рейсу МН-17 або фінансування тероризму.