За чотири роки “Наш світ” задокументував 291 випадок злочинів на ґрунті нетерпимості

У період з січня 2020 року по травень 2024 року правозахисний ЛГБТ-Центр “Наш світ” задокументував 291 злочин чи інцидент на ґрунті гомо- і трансфобії. У 2019 році організація зафіксувала 275 таких випадків. Зменшення задокументованих випадків повʼязане, зокрема, з пандемією COVID-19 та повномасштабною війною. 

Про це розповів експерт правозахисної організації “Наш світ” Олександр Зінченков під час конференції “Моніторинг інцидентів на ґрунті ненависті в Україні”. 

Фото: KyivPride

“Слід зазначити, що ми документували події, які відбулися не тільки на підконтрольній Україні території, але й намагалися документувати випадки воєнних злочинів, мотивованих упередженим ставленням за ознаками СОГІ і на тимчасово окупованих територіях”, – зазначив він.

За словами експерта, цілком очікувано, що на перших місцях за кількістю порушень опинилися столиця та інші великі українські міста, де соціальна активність представників і представників спільноти є найбільш помітна. Одразу після – Херсон. Це повʼязано з великою кількістю воєнних злочинів, вчинених російськими окупантами.

Щодо розподілу за основними видами порушень, найбільше випадків стосувалися фізичного насильства різного ступеня тяжкості. Воно і було основним предметом моніторингу.

Також “Наш світ” задокументував випадки нападів на ЛГБТ-центри і заходи, які проводилися там, випадки катування або нелюдського поводження, погрози зброєю або і застосування насильства сексуального характеру, викрадення людей, декілька вбивств, перешкоджання мирним акціям та погрози вбивством. Майже всі випадки супроводжувалися упередженим ставленням за ознаками СОГІ, яке проявлялося у вигляді образ, погроз чи приниження людської гідності.

“У 42 випадках спостерігалися такі злочини, як розбій, грабіж і вимагання. Були відмічені випадки втручання в особисте життя, умисного знищення майна, незаконного збирання і розголошення конфіденційної інформації, а також, у 10 випадках напади супроводжувалися мовою ворожнечі”, – додав він.

Так, здебільшого ЛГБТІК-люди зазнавали фізичного насильства з боку незнайомих осіб. Часто напади траплялися у громадських місцях, де потерпілі “виділялися” за якимись зовнішніми ознаками, які нібито могли свідчити про їхню сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність.

Інший варіант – це фізичне насильство з боку членів сім’ї чи родичів, яким ставало відомо про сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність потерпілих. Правозахисники з “Нашого світу” впродовж 4 років задокументували 31 такий випадок.

“Такий тип насильства, на нашу думку, є найбільш чутливим для потерпілих, оскільки воно може тривати довгий час, потерпілі можуть не називати всіх причин чи замовчувати це, а ефективність зовнішнього реагування на таке насильство майже дорівнює нулю”, – зауважив експерт. 

Крім того, монітори зафіксували такі порушення як фізичне насильство з боку знайомих або малознайомих осіб (часто це були сусіди), а також перешкоджання діяльності громадських ЛГБТ-організацій, спроби зриву заходів та мирних акцій тощо. 

“За період повномасштабного вторгнення центр “Наш світ” задокументував 35 випадків воєнних злочинів з боку російських загарбників, мотивованих гомофобією і трансфобією. Левова частка – 27 кейсів – припала на окуповану частину Херсонської області. Також такі випадки були задокументовані в Донецькій, Запорізькій і Харківській областях”, – підкреслив Зінченков. 

Більшість з цих воєнних злочинів трапилися на блокпостах та в місцях патрулювання російських військових. Приводом для цього була конфіденційна інформація про приватне життя, знайдена в телефонах потерпілих, а в деяких випадках – їхній зовнішній вигляд чи манера поведінки.

Нагадаємо, що начальник департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу генпрокурора Олексій Бонюк казав, що кількість злочинів на ґрунті ненависті, вчинених окупантами у тимчасово захоплених регіонах, продовжує стрімко зростати. Зокрема, це повʼязано з тим, що мотивацією росіян є не тільки встановлення контролю над українськими територіями, а й глибоко вкорінена ненависть до українців.