За 9 місяців Нацполіція відкрила 158 проваджень про порушення прав журналістів

За 9 місяців цього року Національна поліція розпочала розслідування 158 кримінальних проваджень щодо порушення професійних прав журналістів.

Такі дані були представлені відомством сьогодні під час  парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення», передає  кореспондентка видання ZMINA.

Згідно з довідкою Нацполіції, зокрема, 114 проваджень відкрито за статтею 171 ККУ (Перешкоджання професійній діяльності журналістів), 35 – за статтею 345-1 ККУ (Погроза або насильство щодо журналіста), 7 – за статтею 347-1 ККУ (Пошкодження або умисне знищення майна журналіста) та 2 – за статтею 348-1 ККУ (Посягання на життя журналіста).

За результатами проведеного розслідування за 9 місяців до суду передано обвинувальні акти в 10 кримінальних провадженнях за 12 кримінальними правопорушеннями зазначеної категорії, а саме за статтями 171 та 345-1 по 5, а за статтею 347-1 – два .

За вказаний період також прийнято рішення про закриття у 156 провадженнях, що стосуються поршень прав журналістів.

Під час виступу з трибуни ВР голова Національної поліції України Ігор Клименко також повідомив, що Нацполіція опрацювала список зі 199 випадків порушень професійних прав журналістів, які сталися у 2017-2019 роках.

За його словами, поліція розпочала кримінальні провадження за 152 фактами з цього списку. У 8 провадженнях з цих 152-х визначена підслідність за органами безпеки та ДБР, у 42-х провадження на цей час тривають слідчі дії, 28 кримінальних проваджень направлені до суду з обвинувальним актом.

Клименко заявив, що Нацполіція готова звітувати щомісячно або щоквартально на Раді з питань свободи слова при офісі президента України.

Водночас, за його словами, у Нацполіції є труднощі з кваліфікацією злочинів проти журналістів, через те, що останні не завжди мають на одязі відповідні позначення на кшталт «преса» або назва ЗМІ, не називаються або не надають відповідних посвідчень, адже тоді правопорушник не може ідентифікувати їх саме як журналістів.

«Також триває дискусія щодо законодавчого визначення поняття професіонального журналіста. Адже у статті 345-1 йдеться про те, що професійною діяльністю журналіста є систематична діяльність зі збирання, одержання, створення, зберігання і поширення інформації. Таким чином діяльність, приміром, блогерів опинилась поза правовим полем», – додав Клименко.

Водночас він зі свого боку пообіцяв бути відкритим для кожного журналіста і за потреби втрутитись в будь-який час, зокрема, якщо журналістів «не почують в регіонах».

Клименко також відповів на питання, які були спрямовані до Нацполіції через Комітет ВР зі свободи слова, який займався підготовкою слухань.

Так, він розказав, що розкриття нападу на захід національного інформагентства “Укрінформ” — це питання найближчого часу.

Він нагадав, що напад на Укрінформ було скоєно 30 липня, коли на пресконференції в агентстві зібралися кандидати в депутати за одним з округів, щоб розповісти про ймовірні фальсифікації на виборах, і цей захід був зірваний чоловіками у футболках із надписами “Традиція і порядок”.

“На сьогоднішній день здійснюється розслідування за фактом вчинення невстановленими особами хуліганських дій в приміщенні Укрінформу та спричиненні тілесних ушкоджень Негрею (співробітник Укрінформу Павло Негрей — Ред.). Справу розслідує Шевченківське управління поліції міста Києва. За участю потерпілого та двох свідків було проведено два опізнання по фотокартках, під час яких вони впізнали осіб, які вчиняли хуліганські дії. На даний час вживаються заходи щодо встановлення їх (нападників – ред.) місця знаходження”, – уточнив Клименко.

Як відомо, 30 липня до одного із залів пресцентру Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”, де проходила пресконференція щодо виборів в окрузі №50 на Донбасі, орієнтовно о 16:00-16:30 увірвалися чоловіки у футболках з написом “Традиція і порядок”, побили техніку, знищили мікрофони, розбили двері, потрощили технічне обладнання.

Внаслідок нападу постраждало троє співробітників Укрінформу. В одного з них лікарі зафіксували травму ока і численні забої тіла.

Поліція Києва відкрила кримінальне провадження за нанесення тілесних ушкоджень, стаття 125 ККУ (Умисне легке тілесне ушкодження). Пізніше справа була перекваліфікована на “хуліганство” – ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України.