За 10 років російської агресії Україна не спромоглася розбудувати належну та достатню підтримку звільненим цивільним – правозахисниця
За десять років російської агресії Україна не спромоглася розбудувати належну та достатню підтримку звільненим цивільним полоненим та бранцям Кремля.
Про це під час медіамарафону “10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості” повідомила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, передає кореспондент видання ZMINA.
Ольга СкрипникПравозахисниця констатувала, що наразі немає злагодженої системи допомоги незаконно утримуваним громадянам України як під час затримання, так і після їх звільнення.
Наразі потерпілі громадяни можуть отримати державну допомогу у 100 тисяч гривень під час незаконного ув’язнення або одноразово після звільнення, відповідно до закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”. Також 2023 року в Україні запрацював механізм компенсації правової допомоги, яка розповсюджується на затриманих на ТОТ громадян. Утім, цієї допомоги потерпілим громадянам недостатньо.
Правозахисниця констатувала, що громадяни, які звільнилися з місць неволі російських окупантів, лишаються і далі не захищеними з боку держави Україна. До прикладу, для них немає житла та достатніх медичних послуг.
“Наша організація брала участь в допомозі цивільній людині, яка звільнилася із російського полону, відсидівши строк через сфальсифіковану кримінальну справу. Уявіть собі суму, яка пішла на відновлення зубів. У російському ув’язненні здоров’я зубів – це найбільше, що погіршується. Люди їх просто втрачають або через те, що їм їх вибили, або через неналежні умови тримання, коли вони гниють, я перепрошую за такі деталі. Людина повертається без зубів. Конкретно цій людині, якій ми допомагали, відновлення та лікування зубів коштувало щонайменше 120 тисяч гривень. Тоді як одноразова державна допомога після звільнення – 100 тисяч гривень”, – розповіла Ольга Скрипник.
Вона наголосила, що, зокрема, Міністерство соціальної політики та Міністерство охорони здоров’я відповідальні за надання низки соціальних та медичних послуг, а відтак вони мають розробити відповідні порядки на виконання Закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”.
Крім того, як пояснила Ольга Скрипник, не всі потерпілі знають про одноразову допомогу після звільнення з російського полону.
Ольга Скрипник“Я нещодавно була в Димері, де ми працювали з 50 родинами. Добре, що там є Димерська селищна рада, яка проявила себе активно та поінформувала людей про можливості. Але є інші маленькі населені пункти на Київщині, які у той страшний період лютого і березня 2022 року були в окупації, де багатьох людей тримали в катівнях в тяжких умовах”, – розповіла Ольга Скрипник.
“Їм пощастило, коли їм давали шанс взагалі виїхати з окупації або територія була деокупована. І зараз люди бігають усюди та доводять, що вони були в цих катівнях. Спілкуючись з цими людьми, я бачу, що вони недостатньо поінформовані про можливості державної підтримки. Для цих людей немає каналів комунікації із владою”, – додала вона.
Вона наголосила, що такі люди мають право на встановлення факту позбавлення волі та потрапити у Єдиний реєстр осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Ольга Скрипник також наголосила, що держава має захищати постраждалих, щоб потім можна було стягнути репарації з Російської Федерації, “виставивши рахунок за кожного потерпілого громадянина України”.
“Нам важливо, щоб ми все ж таки, коли будемо звертатися до наших міжнародних партнерів щодо включення усієї заподіяної Росією шкоди з моменту її військової операції із захоплення Кримського півострова, починаючи із лютого 2014 року, до механізмів репарацій, ми маємо зробити роботу у себе в Україні. Для цього має бути реєстр шкоди, який включатиме реальних постраждалих людей і зафіксована уся шкода, зокрема шкода здоров’ю під час незаконного позбавлення волі”, – пояснила правозахисниця.
Раніше правозахисні організації неодноразово різко критикували Мінсоцполітики та Міністерство охорони здоров’я за невиконання профільного закону про державний захист незаконно утримуваних громадян України та не розробку відповідних порядків.
Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Седова заявила, що Україна потребує ефективного механізму повернення цивільних з полону, і насамперед у списках на обмін мають бути бранці Кремля з проблемами зі здоров’ям, ті, хто ризикує не дожити до кінця строку.
За даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, станом на 19 лютого 2024 року Росія тримає в неволі 208 кримських політв’язнів, 125 з них – кримські татари. Наразі в Україні підтверджено інформацію про 1,5 тисячі цивільних заручників, затриманих Росією. Утім, їх значно більше, оскільки росіяни затримують людей щодня на тимчасово окупованих територіях.
