З початку року зафіксували 23 випадки тиску і нападів на активістів – правозахисники

Дата: 24 Квітня 2020
A+ A- Підписатися

З початку року правозахисники зафіксували 23 випадки тиску і переслідувань громадських активістів. Також протягом цього періоду відбувалися дискредитаційні кампанії проти громадського сектору через демонізацію ймовірних зв’язків із Джорджем Соросом, а низка нардепів виступили за те, щоб обмежити діяльність активістів у законодавчому полі через внесення законопроєктів “про лобізм”.

Про це йдеться в моніторинговій доповіді Центру прав людини ZMINA “Активізм-2020”, яку представили 24 квітня. 

Напади і тиск на активістів: що сталося у 2020-му?

🔴 Презентуємо звіт щодо нападів і тиску на активістів і як на це реагують правоохоронці. Говоримо з активістами з регіонів, спеціальний гість – Сергій Стерненко. Ставте свої питання у коментарях під трансляцією 👇

Опубліковано ZMINA. Центр прав людини Пʼятниця, 24 квітня 2020 р.

Більшість зафіксованих випадків (10) трапилась у Києві. Ще по два інциденти задокументовано в Київській та Одеській областях, а також по одному – у Вінницькій, Львівській, Дніпропетровській, Донецькій, Рівненській, Житомирській, Чернівецькій, Запорізькій і Закарпатській областях. 

Найбільша кількість інцидентів (шість) стосувалася фізичної агресії щодо громадських активістів. Також зафіксовано чотири випадки залякувань і погроз, три випадки знищення чи пошкодження майна і ще три – юридичних переслідувань. Крім того, були випадки перешкоджання мирним зборам і діяльності громадських організацій, а також дискредитації активістів. Один випадок стосувався порушення приватності й охоплював публікацію даних про активіста, яку не можна отримати з відкритих джерел.

Актуальними залишаються цього року й цифрові загрози для представників громадського сектору. За результатами моніторингу Лабораторії цифрової безпеки, протягом трьох місяців було зафіксовано 23 окремі інциденти та одну таргетовану фішингову кампанію щодо низки громадських активістів.

Анастасія Москвичова, дослідниця Центру прав людини ZMINA, вказує, що серед найризикованіших видів діяльності – боротьба з корупцією (чотири випадки переслідувань активістів) та захист прав ЛГБТІ-людей (три випадки). По два випадки сталися через профспілкову та екологічну діяльність.

 

Так, наприклад, серед інцидентів залякувань і погроз зафіксовано випадок стрілянини на Житомирщині на березі річки Хомора, куди екоактивісти приїхали моніторити ймовірний скид промислових відходів Понінківської паперової фабрики. Один з активістів Борис Муравський розповів, що 29 лютого 2020 року вони намагалися зафіксувати таке скидання на відео, щоб звернутися до Державної екологічної інспекції, і в їхній бік почали стріляти. Активісти кажуть, що облич нападників не бачили. Тим часом Муравський налічив вісім пострілів, а шість вилучених гільз було передано поліції.

Керівник проєкту захисту і підтримки активізму Центру прав людини ZMINA Олександр Дмітрієв, описав також низку трендів, які безпосередньо вплинули на активізм і правозахисну діяльність.

“Однією з визначальних подій для активізму за цей час стали карантинні заборони у зв’язку з коронавірусом. Запровадження надзвичайної ситуації і низка рішень влади обмежили роботу громадських організацій та окремих активістів. Наразі значно звузилися можливості громадськості реалізовувати власну діяльність на тому ж рівні ефективності та висловлювати мирний протест“, – зазначає Дмітрієв.

Серед інших трендів – спроби дискредитації громадського суспільства й реформаторів у владі через асоціацію з американським бізнесменом і філантропом Джорджем Соросом. Насамперед ідеться про використання слова “соросята” низкою ЗМІ та політичних діячів у негативному контексті. Саме слово “соросята” найактивніше почало поширюватися соціальними мережами протягом листопада 2019 – березня 2020 року.

“Така інформаційна кампанія знецінює дії громадського сектору, який залучений у процеси реформ, а ще підриває довіру до інституцій і створює викривлений образ активізму як форму заангажованої діяльності”, – переконаний Дмітрієв.

Крім того, протягом цього моніторингового періоду було зареєстровано чотири законопроєкти щодо правового регулювання лобізму (№3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3). Зважаючи на їхню низьку правову якість та недосконалу юридичну техніку, ухвалення цих законопроєктів може становити потенційну небезпеку для діяльності громадських організацій із просування реформ.

Максим Лукінюк, консультант з розвитку механізмів громадської участі Українського незалежного центру політичних досліджень, розповідає, що ці законопроєкти містять цілу низку прогалин та загроз і що це не перша спроба українського парламенту врегулювати лобіювання й адвокацію.

Також серед трендів першого кварталу – зміна керівництва Офісу генпрокурора та його вплив на розслідування в межах справ щодо нападів на активістів у минулі періоди. Сергій Стерненко зазначив, що під час розслідування справи щодо нападів на нього відбулася низка змін, зокрема процесуального керівника. Активіст каже, що має зафіксовані факти того, що це відбулося задля встановлення впливу новопризначеної керівниці прокуратури Ірини Венедіктової на процес розслідування і обіцяє оприлюднити докази пізніше, щоб не зашкодити перебігу справ.

Завантажити доповідь можна за посиланням.

Дослідження проведено в межах проєкту “Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні”, який виконує Центр прав людини ZMINA в партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: