Про анексію Криму, війну на сході та НАТО без міфів: у МОН презентували спецкурси для школярів
Міністерство освіти і науки України спільно з громадськими організаціями презентували чотири курси з громадянської освіти для школярів за вибором. Так, це курс “Історія одного міста: як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України”, навчально-методичний посібник з вивчення міжнародного гуманітарного права, спецкурс “НАТО – сила, що захищає мирних громадян” та додаткові матеріали для викладачів історії у 7–8-х класах – “Нариси з історії Криму”.

Наразі лише останній спецкурс отримав гриф “рекомендовано МОН”, інші – проходять процедуру.
Про це представниця головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Раїса Євтушенко повідомила під час презентації в Києві, передає кореспондентка видання ZMINA.
Представниця міністерства зазначила, що за своїм змістом окремі спецкурси, зокрема, покликані спростувати міфи, створені російською пропагандою, наприклад щодо Криму та НАТО.
“Першим серед низки аргументів, якими Росія виправдовує анексію Криму, є нібито належність півострова до етнічних “слов’янських земель”. Цей посібник показує, як впроваджувалася політика Російської імперії, спрямована на створення несприятливих умов для кримськотатарського населення і, навпаки, сприятливих для росіян”, – йдеться в описі курсу.
Чому важливо викладати цей курс у школах, пояснює Валентина Потапова, координаторка освітнього напрямку діяльності Української Гельсінської спілки з прав людини:
“Для багатьох Крим залишився місцем, де ми відпочивали, і ми легко замінили його на Болгарію, Хорватію тощо. Але мало людей розуміють, що Крим – це наші картини, наші пам’ятники, наша земля. Тому можливість повернути в 7-мі та 8-мі класи тему Криму, яка створюватиме ментальну карту України, з якої півострів не зникне, – це серйозна державна політика в перспективі утримання наших територій. Покоління, що підростає, зокрема завдяки педагогам, які не ігноруватимуть цієї теми під час уроків, має знати, що Крим – це наша земля і ми її повернемо рано чи пізно”.
Олександра Козорог, Валентина Потапова та Олексій Біда / фото: портал “Медіаосвіта і медіаграмотність”Водночас зі спецкурсу “НАТО – сила, що захищає мирних громадян” школярі зможуть дізнатися про основні функції НАТО, концепцію захисту цивільного населення в діяльності ООН та ЄС, миротворчі операції, заходи НАТО зі зменшення шкоди для цивільного населення та створення безпечного середовища.
У межах курсу йтиметься також про гібридну агресію Росії та інформаційну війну зі створення іміджу НАТО як агресора, уточнює Тамара Бакка, представниця організації-розробника спецкурсу – Всеукраїнської спілки викладачів громадянської освіти та суспільствознавчих дисциплін.
Автори підручника також наголошують, що, крім учнів шкіл, він буде корисним і для студентів історичних факультетів педагогічних вишів.
До розроблення ще двох посібників для вчителів долучилась УГСПЛ. Йдеться про навчально-методичний посібник “Вивчаючи міжнародне гуманітарне право в закладах освіти” та “Історію одного міста: як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України”.
Головна мета першого, зауважують автори курсу Тимур Короткий та Олександра Козорог, – просувати ідеї зменшення насильства під час війни.
“Цей посібник прив’язаний до регіонального контексту і буде зрозумілим саме українському суспільству. Пілотна презентація проєкту відбувалась у школах Луганської та Донецької областей, там ми отримали відгуки, згідно з якими доопрацювали видання”, – сказала Козорог.
Натомість другий курс створено на основі матеріалів аналітичних звітів “Історія одного міста” Центру документування УГСПЛ. Він базований на перевірці фактів, зокрема через інтерв’ювання жертв та свідків подій на окупованих територіях, пошуку правди щодо них тощо.
В описі спецкурсу пояснюють, що видання містить методичні рекомендації для викладачів історії України щодо того, як розповідати про перебіг збройного конфлікту Росії проти України, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права на частині території Донецької та Луганської областей у 2014–2019 роках.
Олексій Біда, координатор центру та один з авторів посібника, каже, що дані в ньому представлені у форматі історій:
“Це дозволить учням самим працювати з інформацією, розбирати її та дійти усвідомлення того, що історія може бути інструментом пропаганди, навчить їх переосмислювати інформацію, відрізняти факти від тверджень та складати свої враження”.
Усі курси, кажуть учасники презентації, покликані виховувати у школярів критичне мислення, а також передбачають проведення дебатів, залучення роздаткових матеріалів та інше.