Як правильно вводити обмеження громадянських свобод під час пандемії: 10 принципів ООН

Дата: 15 Квітня 2020
A+ A- Підписатися

В ООН закликають уряди застосовувати для боротьби з пандемією вірусу SARS-CoV-2 лише ті методи та механізми, які передбачають повагу до прав людини. 

Про це 14 квітня заявив Спеціальний доповідач ООН з питань свободи мирних зібрань і свободи асоціації Клеман Вуль, повідомляють на сайті офісу Верховного комісара ООН.

“Обмеження прав і свобод у зв’язку із загрозами здоров’ю населення можуть вважатися виправданими, тільки якщо вони є необхідними та пропорційними до обставин”, – наголосив Вуль.

Зважаючи на повідомлення про численні випадки невиправданого застосування обмеження прав та свобод через загрозу поширення пандемії, Клеман Вуль нагадав про 10 фундаментальних принципів, на яких уряди повинні будувати свої рішення щодо запровадження тих чи інших обмежень.

1. Впроваджені заходи мають відповідати зобов’язанням держави в царині захисту прав людини.

2. Запровадження надзвичайного стану чи оголошення надзвичайної ситуації не має використовуватися для обмеження прав людини, зокрема для придушення права на мирне зібрання.

3. Базові демократичні процедури, такі як вибори, не можуть бути відкладені безстроково. Уряди повинні вживати всіх зусиль для проведення виборів у визначенні терміни.

4. Влада має забезпечувати інклюзивний підхід до участі в суспільно важливих процесах. Громадянське суспільство повинно мати можливість брати участь у виробленні політики впровадження спеціальних заходів чи обмежень.

5. Уряди зобов’язані забезпечувати право на мирне зібрання та асоціацію у вебпросторі.

6. Права працівників на захист власних трудових прав, зокрема право на страйк та право на об’єднання в професійні спілки та/чи асоціації, повинні бути гарантовані.

7. Право на свободу висловлювання має бути забезпечене. Зокрема, ухвалення законів та підзаконних актів, які передбачають переслідування за “поширення неправдивої інформації про кризу”, варто уникати.

8. Міжнародні організації та платформи, зокрема Організація Об’єднаних Націй та її структури, повинні забезпечити участь громадянського суспільства в комунікації та ухваленні рішень, що стосуються викликів, спричинених загрозою здоров’ю населення.

9. Міжнародна співпраця є критично необхідною під час обмежень міжнародного пересування та обмеженої економічної діяльності. Уряди повинні розглянути можливість полегшення законодавства, що обмежує можливість неурядових організацій отримувати фінансування з-за кордону.

10. Рік, що передував поширенню SARS-CoV-2, був насичений численними протестами в усьому світі. Люди виступали за демократичніше правління, кращий захист прав людини, забезпечення рівності, відхід від політики “затягування пасків”, ефективнішу боротьбу зі зміною клімату та подолання корупції. Уряди повинні відповісти на ці заклики та не використовувати боротьби з поширенням та наслідками пандемії задля ігнорування цих закликів.

Довідка: Спеціальний доповідач ООН з питань свободи мирних зібрань і свободи асоціації призначається на посаду Радою прав людини ООН і відповідає за тематичні доповіді та доповіді щодо окремих країн.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: