У Міноборони дали поради, як не стати коригувальником ворожого вогню

Міністерство оборони дало українцям поради, як не стати коригувальником ворожого вогню, оприлюднюючи інформацію про обстріли.

Їх опубліковано на сторінці заступниці міністра оборони Ганни Маляр.

Наслідки обстрілу Києва. Джерело: ДСНС України

Публічне повідомлення точної адреси влучення ракети під час обстрілу російської армії або опис того, куди вона не долетіла, може допомогти ворогу довести свою справу до кінця – розбомбити вказаний об’єкт.

Якщо ви не хочете допомагати ворогу знищувати наші міста і села, тоді в соцмережах, у публічних виступах та коментарях для ЗМІ не називайте точних цілей і об’єктів ураження.

“Не варто, як один з мерів, заявляти, що в нас немає ПВО на конкретній ділянці фронту, і вказувати географічні дані, не треба, як ще один з мерів, говорити публічно, що для заїзду в місто залишилася безпечною лише одна дорога, і називати, яка саме: люди між собою і без цих заяв знайдуть, як передати таку інформацію”, – пише Маляр.

• Під час війни фатально небезпечно повідомляти про знаходження або відсутність будь-якого озброєння та військової техніки ЗСУ з прив’язуванням до населених пунктів.
• Не треба говорити чи писати – ракета влучила в школу #7. Доцільніше заявити: ракета влучила в такому-то населеному пункті в житловий квартал.
• Не варто говорити – ракетою цілились у вокзал, але потрапили в лікарню, яка розташована неподалік.
• Не треба говорити – ракета влучила в склад поряд з аеродромом, бо прилетить друга, третя і вже точно влучить в аеродром.

80% розвідувальної інформації відпрацьовується з відкритих джерел. Тож такі повідомлення дозволяють ворогу корегувати вогонь по населених пунктах.

Водночас у Міноборони навели перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії українських військ (сил) та негативно вплинути на перебіг ведення операцій.

1. Найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об’єктів у районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їхнього розташування.
2. Чисельність особового складу військових частин (підрозділів).
3. Кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їхні стан та місця зберігання.
4. Описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об’єкти.
5. Інформація щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються.
6. Інформація щодо системи охорони та оборони військових об’єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені).
7. Порядок залучення сил та засобів до виконання бойових (спеціальних) завдань.
8. Інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються).
9. Інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху).
10. Детальна інформація про військові частини (підрозділи), методику або тактику їхніх дій.
11. Інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів та способів, що використовувались.
12. Інформація про ефективність сил і засобів РЕБ противника.
13. Інформація про відкладені або скасовані операції.
14. Інформація про зниклий або збитий літак або зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться.
15. Інформація про планування та проведення заходів гарантування безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації).
16. Фото- і відеознімання та інша наочна інформація з представниками незаконних збройних формувань.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Мінреінтеграції розробили поради для журналістів і блогерів, як не стати поплічником ворога. Під час війни всю інформацію перед оприлюдненням варто ретельно перевіряти, а також дотримуватися певних правил публікації.