Оголошення лауреатів Шевченківської премії перенесли вперше за багато років

Імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка вперше за багато років не оприлюднили до 9 березня — дня народження Кобзаря.

Про це пише “Детектор медіа”. 

Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров. Джерело: сайт Офісу Президента України

Номінантів та переможців премії визначає спеціальний Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка, який є допоміжним органом при Президентові України. Указ про присвоєння нагороди підписує сам глава держави.

Цього року на сайті президента указ щодо присудження премії не оприлюднили. Не було до зазначеної дати інформації щодо присудження премії також на сайті Комітету.

Водночас тему вручення премії обговорювали на зустрічі Президента з діячами культури та мистецтва, на якій був присутній голова Комітету Юрій Макаров.

Як пише пресслужба Офісу Президента, Макаров сказав, що за час повномасштабного наступу Росії в Україні з’явилося багато літературних творів та іншого культурного продукту про війну. Тож у Комітеті запропонували передбачити додаткові номінації для творів, створених під час війни й на воєнну тему. Володимир Зеленський цю ідею підтримав.

Макаров також повідомив, що в двох номінаціях цього року переможця не визначили, тож, на його думку, було б правильним відкласти оголошення й нагородження цьогорічних лауреатів і доповнити цей список безпосередньо людьми, які беруть участь у цій війні.

На своїй сторінці у фейсбуку Макаров повідомив про прийом заявок на участь у додатковому конкурсі на здобуття премії “За внесок у перемогу”, яка встановлюється на час воєнного стану в країні.

У інтерв’ю “Українській правді” Макаров пояснив, звідки з’явилася ідея додати ще одну номінацію.

“Ми напередодні, кілька днів тому, в Мінкульті зустрічалися з міністром, з іншими людьми. І в принципі більш-менш абстрактно міркували, чи можливо запровадити додаткову премію. Але це було на рівні побажань. І коли це прозвучало безпосередньо на нараді, а ще до того в коридорі, де ми обмінювалися думками, то я цю ідею підхопив. Можливо, на свою біду”.

За його словами, він висуватиме на нову номінацію художника Матвія Вайсберга.

“Я для себе вирішив, що я буду його висувати. Бо він влаштував виставок, здається, 15 по всьому світу, мінімум по всій Європі. І оці серії, які він робив під час війни, які рефлектують, власне війну, я думаю, що для мене оце такий один з прикладів”, – сказав голова Комітету Шевченківської премії.

Інформація про перенесення оголошення лауреатів премії викликала негативну реакцію багатьох українців. Зокрема, ексголова Українського інституту національної пам’яті, депутат Володимир В’ятрович запитав у коментарях під дописом Макарова щодо додаткових номінацій, “чому цю ідею не було озвучено раніше, а лише після незрозумілої відсутності оголошення цьогорічних переможців”.

“Що заважає ввести нову номінацію з наступного року, щоб не міняти правила гри під час гри?” — поцікавився історик.

Журналістка, артоглядачка Лєна Чиченіна теж назвала “дивною” ситуацію з перенесенням дати оголошення лауреатів премії й терміновим запровадженням нової номінації.

“Я вивчила все, що казали щодо цього, зокрема, й Макаров. Запровадження нової номінації, можливо, є правильним. Це гарна ідея — нагородити митців, які цього року зробили щось безпосередньо про велику війну. Але питання — чому це не оголосили раніше?” — сказала вона в коментарі ZMINA.

На думку артоглядачки, ідея щодо нової номінації “не така вже й оригінальна”, щоб прийти в чиюсь голову просто зараз.  

“Можна взагалі зробити окрему премію, якщо ви хочете відзначити людей, які щось писали про війну. Зрештою, можна було вчасно назвати всіх лауреатів, яких визначили, а вже 22 травня зробити церемонію з нагородженням їх та додатково — переможців у нових номінаціях. Це був би певний сюрприз, інтрига”, — вважає журналістка. 

Там, де немає зрозумілих роз’яснень з боку організаторів, у людей завжди виникають конспірологічні теорії, переконана Чиченіна. 

“Вони починають додумувати, чому так сталося? До речі, останній рік доволі часто спостерігаю таке. З останнього найяскравіше — ситуація з Довженко-центром, там постійно щось раптово трапляється: то будівлю, де мав проводитися конкурс з обрання гендиректора, у день його проведення “замінували”, то щось інше трапилося. У нинішній ситуації найрозповсюдженіша “конспірологічна теорія”, що я зустрічала — “можливо, щось не так зі списком лауреатів””— пояснила вона й уточнила, що в переліку номінантів на премію дійсно є люди, які доволі різко критикували чинну владу.

Загалом, перенесення оголошення лауреатів Шевченківської премії цього  року — це “дивна ситуація, яка не пояснюється”, сказала артоглядачка. І не останню роль в цьому відіграє недостатня або незрозуміла комунікація організаторів конкурсу з українцями.

“Хоча список подивитися було справді цікаво”, — резюмувала Чиченіна.

Шевченківську премію – найвищу творчу відзнаку за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва в Україні — вручають із 1961 року до дня народження Тараса Шевченка 9 березня.