У викраденого росіянами в Херсоні іспанського волонтера Калатаюда влітку стався серцевий напад – дружина
Росіяни утримують викраденого в березні в Херсоні іспанського волонтера Маріо Гарсію Калатаюда в сімферопольському СІЗО. Його українська цивільна дружина Тетяна Маріна понад дев’ять місяців намагається домогтися звільнення чоловіка. За її словами, влітку в російському полоні в 74-річного волонтера стався серцевий напад.
Про це Тетяна Маріна розповіла в коментарі виданню ZMINA.
Фото з фейсбук-сторінки Тетяни Маріної“Ми познайомилися на початку 2022 року. Він унікальна людина, яка у свої 74 роки кинула все та поїхала допомагати людям у незнайомій країні. В іспанців зовсім інше ставлення до свого життя та здоров’я, тому він навіть у такому поважному віці був дуже активним та енергійним. Він завжди займав проукраїнську позицію та всіляко допомагав людям у “сірій зоні”. Інколи він міг дати гроші з власної кишені на операцію або ліки“, – розповідає Тетяна Маріна.
За її словами, перед початком війни Іспанія проводила евакуацію своїх громадян, але Маріо не поїхав додому. Він продовжував волонтерити та допомагати своїм херсонським друзям, які опинились у скруті в перші дні війни.
“У перші дні окупації до Маріо по коментар зверталося багато закордонних журналістів. Як безпосередній свідок подій він надзвичайно цінував можливість розповісти про них міжнародній аудиторії. За ним стежили, і він про це знав, але мені не говорив. Про це мені потім розповіла Олена Лаштоба – його перекладачка та за сумісництвом волонтерка“, – додає Тетяна.
Вона пригадує, що 19 березня Маріо Калатаюд, як завжди, пішов на проукраїнський мітинг. Того дня він не взяв із собою ключів від квартири, тому після повернення з акції подзвонив у двері, щоб йому відчинили.
“Для того щоб його впустити, треба було спуститися з другого поверху. І, поки я йшла, він уже зник. Пізніше стало відомо, що двоє чоловіків у балаклавах вдарили його під дих, заламали руки, одягнули кайданки та запхали до темно-синього буса. Після цього його відвезли до місцевої адміністрації. Я відразу зрозуміла, яке з ним трапилося лихо. Усі ці вісім місяців, які мали стати найкращими в моєму житті, стали найгіршими”, – згадує Тетяна.
За її словами, того дня росіяни з вантажівок, обладнаних великими антенами, глушили всі українські мобільні мережі. Зазвичай вони це робили під час насильницьких зникнень людей.
“Якщо в Херсоні зникав зв’язок, це означало, що росіяни когось викрали. Вони завжди так робили. Після цього в місцевих пабліках з’являлося багато повідомлень про зникнення людей“, – пояснює Тетяна.
Через відсутність зв’язку вона не могла ні з ким зв’язатися чи щось написати про зникнення Калатаюда в соцмережах. З усіх українських операторів інколи працював зв’язок від “Лайфселу”.
“У мене були дві сім-картки від українських операторів – “Укртелекому” та “Київстару”. Але вони обидві не працювали. Тоді я звернулася до своєї подруги, у якої був “Лайфсел”. Вона одразу розмістила на своїй сторінці у фейсбуку оголошення про викрадення Маріо“, – розповідає Тетяна.
Наступного дня Тетяна пішла на проукраїнський мітинг, щоб поспілкуватися з журналістами та розповісти їм про зникнення свого чоловіка. Вона сподівалася, що розголос допоможе звільнити Маріо з російської в’язниці.
“Я тоді почувалася дуже кепсько, оскільки протягом доби майже не спала. Моя подруга водила мене за руку і казала, що я маю робити. На той момент я хотіла достукатися до його родини або людей, з якими Маріо волонтерив. Але на той час я з ними так тісно не контактувала. Тому я почала розміщувати у фейсбуці під його постами повідомлення про те, що він зник“, – ділиться Тетяна спогадами.
Маріній допомагав її знайомий, прізвище якого вона не хоче розкривати з міркувань безпеки. Була навіть спроба звільнити Маріо, але, на жаль, вона виявилася невдалою.
“Дізнавшись про зникнення свого громадянина, представники іспанського МЗС звернулися з офіційним запитом до МЗС Росії. Я точно не знаю, що вони в ньому написали, але Росія надала їм таку відповідь: “Херсон не є територією Росії, тому Росія не є стороною конфлікту. Ми цивільних не викрадаємо”. Відтоді росіяни зайняли принципову позицію та припинили підтверджувати, що він перебуває в них”, – розповідає жінка.
Тетяна вважає, що в Москві про зникнення Калатаюда ніхто не знав. Тому є припущення, що його могли викрасти заради викупу. Також у неї є побоювання за його життя через наявність у нього на телефоні великої кількості українського контенту.
“Ми намагалися з’ясувати його місце перебування, але росіяни то підтверджували це, то все заперечували. До нас надходила абсолютно різна інформація. Наприклад, військовий комендант нам сказав, що він порушив якусь статтю РФ про військову поліцію. Тобто, з одного боку, Херсон не територія Росії, а з іншого – Маріо порушив її закони“, – додає Тетяна.
Якось на одному з російських ресурсів Тетяна натрапила на пост, у якому зниклого іспанця називали комбатантом та терористом. Вони навіть виклали фото з його телефона.
“Це повна нісенітниця. Він літня людина. Він не володіє ані російською, ані українською, тому користі в бою від нього жодної“, – стверджує вона.
Наприкінці вересня Маріна отримала інформацію про те, що іспанця утримують у сімферопольському СІЗО. Вона повідомила про це іспанську поліцію, розраховуючи, що вона допоможе його звільнити.
“В іспанській поліції мені сказали: “Він звичайний волонтер. Навіщо комусь кудись його перевозити? Не панікуйте”. До середини літа в мене не було жодної інформації про те, де він перебуває та чи він ще живий. Пізніше я дізналася, що його нібито утримують у Херсоні. А потім я випадково прочитала пост у соцмережах, автор якого стверджував, що один зі звільнених з полону українців перебував у камері з якимось іспанським волонтером. Як з’ясувалося пізніше, це було в місті Сімферополі”, – розповідає жінка.
За словами Тетяни, росіяни незаконно утримують Маріо Гарсію Калатаюда у в’язниці, не висуваючи йому жодних звинувачень. Вона не може найняти адвоката, оскільки в неї не вистачає грошей на оплату його послуг.
“Звісно, передати до СІЗО повноцінну передачу я не можу. Але я завжди передаю йому від нас усіх вітання. Ми хочемо, щоб він знав про те, що ми з ним і ми його підтримуємо. Наскільки мені відомо, до нього не застосовують надмірного фізичного насильства. Інколи наглядачі в СІЗО можуть ударити Маріо по ногах. Через це вони в нього дуже сильно набрякають. Також знаю, що влітку він переніс серцевий напад“, – каже Тетяна.
Як відомо, викрадена в травні цього року херсонська активістка Ірина Горобцова наразі перебуває в сімферопольському СІЗО №2. Її протягом двох місяців тримали в одиночній камері. Також відомо, що в СІЗО №2 можуть утримувати сотні українських цивільних полонених, яких росіяни незаконно вивезли з окупованих територій до Криму. Їх утримують в окремих будівлях, в ізоляції та без доступу до адвокатів та рідних.
