Власниця стоматологічної клініки забороняє підлеглим ходити до туалету “по-великому”: її допис спричинив дискусію про права працівників

Дата: 16 Листопада 2026
Додати ZMINA як джерело в Google
A+ A- Підписатися

У соцмережах розкритикували дитячу стоматологиню Анну Крилову-Тодурову, яка заявила, що її підлеглим не можна ходити до туалету для випорожнення кишківника. Лікарка назвала таку поведінку в громадських місцях неповагою до інших людей і закликала задовольняти фізіологічні потреби вдома. Її висловлювання викликало дискусію про трудові права, гідність працівників і відповідальність роботодавців за належні умови праці.

ZMINA зібрала, що відомо наразі.

Фото: Canva

Анна Крилова-Тодурова – дитяча стоматологиня, засновниця та головна лікарка приватної клініки MamaDentist у Києві.

У відео, яке активно поширилося в соцмережах, лікарка розповіла про випадок у театрі. Під час відвідування вбиральні вона звернула увагу на жінку, яка перебувала там близько семи хвилин. Крилова-Тодурова заявила, що вважає відвідування туалету для випорожнення кишківника в громадських місцях неповагою до інших, особливо якщо йдеться про приміщення з однією кабінкою.

Вона також розповіла, що не дозволяє такої поведінки працівникам власної стоматологічної клініки, оскільки там лише один туалет. На думку лікарки, люди мають задовольняти ці потреби вдома – до або після роботи.

Подібні правила стоматологиня вважає доречними й для громадських місць загалом.

Її слова викликали хвилю критики в соцмережах. Користувачі звернули увагу, що фізіологічні потреби людини не завжди можна контролювати, а вимоги терпіти протягом робочого дня можуть негативно впливати на здоров’я.

Особливе обурення викликало те, що такі обмеження озвучила саме лікарка, яка працює з дітьми.

У коментарях користувачі також поцікавилися, чи поширюються подібні правила на дітей–пацієнтів клініки та їхніх батьків, які можуть потребувати відвідування туалету під час прийому.

До обговорення долучилися медики, психологи, юристи та власники інших бізнесів.

Зокрема, лікарі-проктологи звертали увагу на можливі наслідки тривалого стримування природних позивів. Психологи наголошували, що проблема полягає не у відвідуванні громадських туалетів, а в обмеженнях, які люди намагаються навʼязувати іншим.

Деякі користувачі також зауважили, що проблему неприємного запаху у вбиральнях варто розв’язувати за допомогою належної вентиляції, регулярного прибирання та засобів гігієни, а не заборон для відвідувачів і персоналу.

Водночас представники інших закладів почали публікувати дописи, в яких запевняли, що їхні працівники та клієнти можуть користуватися туалетами без подібних обмежень.

Ситуацію також прокоментувала керівниця Всеукраїнського центру права “ЛексЮкрейн” Вікторія Корєтнік.

Юристка наголосила, що дефекація, сечовипускання, менструація та інші фізіологічні процеси є природними потребами людини, а не порушенням трудової дисципліни. Роботодавець, за її словами, має право організовувати робочий процес і встановлювати перерви, однак не може вимагати від працівників ігнорувати природні потреби організму.

Корєтнік пояснила, що така заборона суперечить вимогам щодо належних і безпечних умов праці. Якщо роботодавець справді обмежує доступ до туалету або карає за його відвідування, це може стати підставою для звернення до Державної служби України з питань праці.

Юристка також звернула увагу на можливу відповідальність за порушення трудового законодавства. Залежно від встановлених обставин, посадовцям може загрожувати адміністративна відповідальність за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо ж правоохоронці встановлять ознаки грубого порушення законодавства про працю, може постати питання про застосування статті 172 Кримінального кодексу України.

Водночас для притягнення роботодавця до відповідальності необхідно встановити конкретні порушення та обставини їхнього вчинення.

Українське законодавство зобовʼязує роботодавців забезпечувати належні санітарно-побутові умови праці.

Зокрема, стаття 153 Кодексу законів про працю України покладає відповідальність за безпечні та нешкідливі умови праці на роботодавця. Вона також передбачає, що санітарно-побутові умови на робочому місці мають відповідати встановленим вимогам.

У Державній службі з питань праці пояснюють, що належні умови праці охоплюють усі чинники, які впливають на здоров’я та працездатність працівників, зокрема стан робочого місця та санітарно-побутових приміщень.

Нагадаємо, що українське законодавство передбачає захист працівників не лише від небезпечних умов праці, а й від психологічного тиску та принижень на робочому місці.

У червні 2025 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який посилив захист працівників від мобінгу – систематичного цькування, психологічного тиску або принижень у трудовому колективі.

Закон дозволив Держпраці проводити позапланові перевірки роботодавців навіть під час воєнного стану, якщо працівники або профспілки повідомляють про можливе цькування.

За даними Держпраці, лише протягом 2023 року відомство отримало понад 550 звернень з ознаками мобінгу. Це стало однією з причин посилення механізмів захисту працівників.

Водночас для встановлення мобінгу необхідно довести систематичність відповідних дій. Окреме публічне висловлювання керівника саме по собі не означає, що такий факт уже встановили.

Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.