Влада оновила стратегію із соціальної інтеграції ромів: над чим працюватимуть
Минулого року Державна служба України з етнополітики та свободи слова оновила Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини та серію заходів для її втілення. Так, влада планує збільшити кількість ромів, які мають документи, знизити рівень упередженого ставлення до них, сприяти доступу ромських дітей до якісної освіти тощо.
Про це під час пресконференції 24 лютого повідомила голова держслужби Олена Богдан.
Олена Богдан“Найпотужнішим завданням, яке стояло перед нами восени минулого року, було оновлення так званої Ромської стратегії. Це є тематика, з якою непросто працювати в низці європейських країн, оскільки йдеться про зв’язок із соціальними правами, забезпечення прав людини в умовах, коли йдеться про кочовий спосіб життя”, – зазначила очільниця органу.
Вона додала, що документ, розрахований на 10 років, розробляли спільно з міжурядовими структурами та громадськими організаціями. Останні надали близько сотні рекомендацій щодо стратегії. Наразі документ перебуває на міжвідомчому погодженні.
Богдан водночас зазначила, що під час роботи фахівці дійшли висновку: важливо не тільки ухвалити стратегію на 10 років, але й постійно оновлювати план заходів щодо неї. Тож орган також рекомендував уряду працювати з новим планом кожні два роки, але це залишається на розсуд Кабінету Міністрів.
Для того щоб сприяти інтеграції ромів до українського суспільства, заздалегідь передбачено, зокрема, низку змін до законодавства. Йдеться, наприклад, про зміни, що дозволять збільшити кількість ромів, які мають документи про посвідчення особи та громадянства, і спростять доступ до вторинної правової допомоги для осіб без документів.
У планах і збільшити кількість ромських дітей, які відвідують заклади дошкільного розвитку та освіти, й кількість ромів серед студентів професійно-технічних закладів та закладів вищої освіти. Також працюватимуть над тим, щоб подолати неписьменність серед дорослого ромського населення та підвищити рівень володіння ним державною мовою, зокрема через впровадження безкоштовних курсів.
Планується, крім того, долучити навчальні елементи щодо протидії дискримінації до курсів з підвищення кваліфікації державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, працівників правоохоронних органів, медичних, соціальних працівників та інших.
Також у документі пропонують розробити методологію для моніторингу виявів дискримінації за національною належністю, механізм реагування та запобігання виявам мови ворожнечі на ґрунті етнічної та расової нетерпимості.
