Військовий апеляційний суд у Росії залишив вирок про 17 років ув’язнення для політв’язня Сейтосманова
Військовий апеляційний суд міста Власиха Московської області залишив чинним вирок першої інстанції про 17 років ув’язнення для політв’язня Енвера Сейтосманова.
Про це 16 квітня повідомив громадянський рух “Кримська солідарність” на своїй фейсбук-сторінці з посиланням на захисників Еміля Курбедінова та Сергія Легостова.
Через коронавірусну пандемію адвокати брали участь у судовому процесі за допомогою відеоконференцзв’язку із незаконного “Кримського гарнізонного військового суду” в Сімферополі. Сам Енвер Сейтосманов перебуває в слідчому ізоляторі в Ростові-на-Дону.
“Як і очікувалося, рішення було не на користь Сейтосманова, і вирок Південного військового окружного суду залишили чинним”, – прокоментував адвокат Еміль Курбедінов після завершення судового процесу.
На початку судового процесу Енвер клопотав про те, щоб у Кримському гарнізонному суді м. Сімферополя були присутні слухачі, адже це було відкрите судове засідання. Суд відхилив його клопотання, посилаючись на епідеміологічну ситуацію в країні й рішення Верховного суду Росії не впускати нікого, крім учасників процесу.
“Енвер Сейтосманов виступив з останнім словом, у якому сказав, що кримські татари та мусульмани не є терористами, що всі справи є політично мотивованими. Ми як захисники додали, що слідство проходило з порушенням прав та з помилками”, – додав Еміль Курбедінов.
Нагадаємо, Енвера Сейтосманова затримали 10 травня 2018 року в Балаклавському районі Севастополя після обшуку в його будинку. Силовики звинувачують чоловіка в порушенні ч. 2 ст. 205.5 Кримінального кодексу РФ (“Участь у діяльності терористичної організації”).
5 грудня 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 17 років суворого режиму, визнавши його винним в організації діяльності терористичного об’єднання.
Згідно з матеріалами справи, засуджений не мав зброї, вибухівки, боєприпасів, не планував вчиняти терористичний акт і не закликав інших до скоєння терористичних дій.
У “Кримській солідарності” звертають увагу на відсутність будь-яких інших доказів, що свідчать про спробу повалення конституційного ладу Російської Федерації і захоплення влади.
На думку правозахисного центру “Меморіал”, який понад 15 років спостерігає за різними формами тиску на мусульман у Росії, а після 2014 року і в Криму, державна пропаганда використовує і посилює побутову ісламофобію, зрощуючи іслам і тероризм у свідомості звичайних громадян.
“Цивільний контроль за такими переслідуваннями мінімальний. Спецслужби отримують можливість багаторазово завищувати показники розкриття терористичних злочинів (власну корисність), маніпулюють уявленнями про терористичну загрозу, підміняють реальну антитерористичну боротьбу імітаційною. Після появи ст. 205.5 в КК РФ “розкриття” серійних справ про членство в “Хізб ут-Тахрір” для силовиків полегшилося, щоб досягати “високих результатів” за участю десятків засуджених. Водночас останніми роками саме антитерористичними міркуваннями пояснюється ухвалення законів, які обмежують конституційні права громадян. Отже, антитерористичні імітації працюють на зміцнення суб’єктами влади владних повноважень”, – вважають у російському “Меморіалі”.
18 липня 2019 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій є заклик до Росії звільнити всіх українських політв’язнів, включно з Енвером Сейтосмановим.
