Відсутність правового визнання одностатевих партнерів є порушенням Європейської конвенції з прав людини – “Наш світ”
Україна порушує Європейську конвенцію з прав людини відсутністю будь-якої форми правового визнання одностатевих сімейних партнерів. Це підтверджує рішення Європейського суду з прав людини в справі “Маймулахін і Марків проти України”. Однак усунення цього порушення неможливе без легалізації в Україні шлюбів або цивільних партнерств.
Про це йдеться у звіті “Війна та цивільні партнерства. Становище ЛГБТК в Україні у 2023 році”, який підготував правозахисний ЛГБТ-центр “Наш світ”.
Так, ухвалення закону про реєстроване цивільне партнерство має виправити системні недоліки українського законодавства, які вказано в рішенні Європейського суду з прав людини в справі “Маймулахін і Марків проти України”. Тоді, 1 червня 2023 року, суддівська колегія одноголосно вирішила, що Україна, у якій відсутня будь-яка форма правового визнання одностатевих сімейних партнерів, порушує статтю 8 Європейської конвенції з прав людини (право на повагу до особистого та сімейного життя) у поєднанні зі статтею 14 (заборона дискримінації).
Як компенсацію моральної шкоди суд зобов’язав виплатити парі по 5 тисяч євро кожному, а також відшкодувати витрати на адвокатів. Український уряд вирішив не подавати апеляцію на це рішення, і восени 2023 року воно набуло чинності. Позивачі вже отримали від держави присуджену їм грошову компенсацію.
“Усунення цього порушення, що триває, фактично неможливе без легалізації в Україні шлюбів або якоїсь форми цивільних союзів між людьми однієї статі, які б наділили їх основними подружніми правами. Згідно з поточними соціологічними даними, більшість українців не заперечує проти цього або навіть підтримує такі зміни в законодавстві”, – зазначається у звіті.
Примітно, що Кабінет Міністрів так і не вніс свій законопроєкт про реєстровані партнерства до кінця 2023 року, хоч і обіцяв це зробити. А законопроєкт №9103 про запровадження реєстрованого цивільного партнерства, доступного для одностатевих пар, яке б надало їм основні подружні права, досі не розглянув профільний Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
За оцінками нардепки Інни Совсун, яка і подала цей законопроєкт, наразі як у профільному комітеті, так і в усій Верховній Раді, не досить голосів для його підтримки, тому ініціатори законопроєкту не поспішають виносити його на голосування, очікуючи сприятливішої ситуації.
Адвокація ухвалення цього законопроєкту стала одним з найважливіших політичних питань для українського ЛГБТ-руху.
У 2023 році 67% опитаних українців погоджувалися, що ЛГБТ-люди повинні мати рівні права з іншими громадянами. Цей показник зріс у порівнянні з 2022 роком на 2%. Водночас кількість противників залишалася сталою – 26%.
Нагадаємо, що цивільне партнерство, також відоме як реєстроване партнерство, є формою визнання відносин між двома людьми, які бажають мати правові зобов’язання та права, певною мірою подібні до тих, що є в офіційному шлюбі між чоловіком та дружиною. ZMINA вже зібрала відповіді на найпоширеніші запитання та перестороги щодо цивільних партнерств.
Читайте також: Парламент і ЛГБТІК+: заявка на успіх у 2024 році