Відповідальним органом за питання безвісти зниклих є МВС – Богатюк
Міністерство внутрішніх справ, як виконавчий орган влади, забезпечує дотримання всіх норм Закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” і є відповідальним за питання, що стосуються зниклих безвісти.
Про це під час презентації звіту “Як Україна розшукує зниклих безвісти та підтримує їхні родини” повідомив Дмитро Богатюк, начальник відділу Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, МВС України.
Представник МВС звернув увагу на те, що в чинному законодавстві та у взаємодії між органами державної влади, які здійснюють облік та розшук осіб, зниклих безвісти, дійсно є проблеми.
“Якщо ми будемо обговорювати цей аналітичний звіт, ви побачите, що держава бачить проблеми й намагається їх розв’язати. У чомусь ми можемо не погоджуватися з цим звітом, а в чомусь – погоджуватися, але загалом він доволі якісний та змістовний”, – каже посадовець.
За словами Богатюка, відповідальним органом за питання безвісти зниклих є МВС.
“Якщо ми вже порушили питання закону України про правовий статус зниклих безвісти за особливих обставин, то законом передбачено функціонування такої інстанції, як уповноважений з питань безвісти зниклих за особливих обставин. Ця службова особа зараз є працівником МВС, і саме в структурі МВС створено цей підрозділ, який я наразі представляю, – управління уповноваженого. Інша назва – Секретаріат уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин. МВС є центральним органом виконавчої влади, який покликаний забезпечувати дотримання всіх норм Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” та всіх гуманітарних питань, які виникають у процесі реалізації всіх цих норм”, – підкреслив він.
Як зазначив начальник відділу уповноваженого, досі точиться дискусія щодо доцільності передання функцій від Мінреінтеграції до МВС. На думку Богатюка, який сам працював слідчим з пошуку безвісти зниклих, саме Міністерство внутрішніх справ знає, як проводяться розслідування в таких справах. Він також нагадав, що до структури МВС входить підрозділ Нацполіції, слідчі якого розслідують 90% кримінальних проваджень за фактом зникнення безвісти осіб.
“До структури МВС входить Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр. Це єдина сертифікована установа в Україні, яка офіційно дає висновки щодо молекулярно-генетичних експертиз як близьким родичам, які здають біологічні зразки, так і за зразками, які відбирають експерти в закладах СМЕ (судово-медична експертиза) з невпізнаних тіл. Тобто це установа, яка проводить молекулярно-генетичні експертизи, що призначають слідчі. У нас у Міністерстві внутрішніх справ є єдина база обліку генетичних ознак людини. Тобто всі ДНК, які збирають у людей і невпізнаних тіл, містяться в цій базі”, – пояснює Богатюк.
Також, за його словами, у їхньому управлінні є експерти, які раніше працювали в офісі уповноваженого при Мінреінтеграції. Вони стверджують, що зараз усі процеси організовано краще, оскільки не потрібно писати запит до поліції та чекати на відповідь. Тобто все міститься в одній структурі.
“І нам досить на нараді або в межах комунікації між своїми працівниками здобути ту чи іншу інформацію”, – каже він.
Представник МВС додав, що їхній підрозділ налагодив взаємодію з усіма державними органами, які дотичні до питань безвісти зниклих. Зокрема, МВС надало доступ до реєстру зниклих безвісти за особливих обставин Міноборони, Пенсійному фонду, Координаційному штабу, СБУ, Нацполіції тощо. Вся інформація та документація, яка збирається про безвісти зниклих осіб, додається до бази даних. І всі правоохоронні органи мають можливість користуватися нею під час розшуку зниклих осіб.
“На сьогодні, дійсно, є дві функції, які належали до попереднього уповноваженого. Це ведення перемовин, організація пошукових груп та здійснення пошуку військовослужбовців на місці. Зараз ці функції від нас передано до Координаційного штабу та Центрального управління цивільно-військового співробітництва. Це підрозділ, який утворений при Генштабі ЗСУ”, – пояснює представник МВС.
Водночас Богатюк не погоджується з тим, що через позбавлення МВС цих двох функцій секретаріат уповноваженого став менш ефективним у своїй роботі. Він пояснив, що пошукові групи здебільшого працюють у місцях, де проходять бойові дії або в замінованій місцевості. Саме тому поліцейські та працівники МВС фізично не можуть бути залучені до пошуку без необхідної техніки та військових, оскільки для цього потрібно мати дозвіл від Міноборони, Генштабу або військових частин, які там перебувають.
“Чому ця функція перейшла їм? Бо вони, перебуваючи на місці, знають усі локації, всі координати, де безпечно, а де небезпечно. І вони проводять усі ці пошукові дії на тих ділянках, де самі отримують дозвіл (розміновано чи ні). У цій частині рішення, на нашу думку, я говорю від імені всього управління, воно було правильне. Щодо передання самих цих повноважень цивільно-військовому співробітництву”, – вважає представник секретаріату уповноваженого.
Богатюк також згодний з рішенням щодо передання функції проведення перемовин про звільнення полонених або передання тіл Головному управлінню розвідки, до якого належить КШ. Саме ГУР та Кирило Буданов, який його очолює, мають доступ до інформації з грифом “таємно”. Це було зроблено через безпекові міркування та захист персональних даних.
“Ця інформація апріорі не може бути поділена або доведена до відома комусь іншому, окрім їхньої внутрішньої структури. Отже, є певний запобіжник на поширення цієї інформації. А використовують її належним чином саме в напрямі ведення переговорів з тими, з ким вони їх ведуть. Ми ж до цього часу з вами навіть не знаємо, як ці переговори насправді відбуваються”, – каже він.
Богатюк підкреслив, що в результаті цих переговорів додому повертаються люди, які вважалися зниклими безвісти й про яких не було жодної інформації.
Водночас представник МВС погодився з тим, що постанова Кабміну №975, у якій визначено передання цих функцій, суперечить Закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”. Саме тому МВС разом з Міноборони розробило законопроєкт про внесення відповідних змін до чинного законодавства. Документ уже пройшов перше читання, але деякі депутати вирішили внести до нього правки, тому його повернули на доопрацювання.
“10 липня відбулося засідання комітету, на якому був присутній уповноважений Артур Добросердов. На ньому було ухвалено рішення повернути законопроєкт до Верховної Ради та подати його в остаточній редакції на голосування до другого читання. І, як запевнили деякі працівники цього комітету, найближчим часом його мають внести до порядку денного і нарешті ухвалити зміни до закону”, – розповів посадовець.
Нагадаємо, що станом на сьогодні до єдиного реєстру зниклих безвісти внесли відомості про понад 51 тисячу осіб. До цієї цифри входять дані про близько 42 тисяч людей, щодо яких досі нічого невідомо, про 7 тисяч осіб, щодо яких є певна інформація, а також про 3 тисячі українців, місце перебування яких точно встановлено.