Від війни на Донбасі постраждали 580 тисяч дітей

Зараз в Україні близько 580 тисяч дітей, яких так чи інакше зачепив збройний конфлікт на Донбасі. 22 тисячі дітей проживають на лінії зіткнення. За офіційними даними, 68 дітей загинули, 186 отримали поранення за час конфлікту.

Такі дані озвучила сьогодні під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі Людмила Волинець, експерт з прав дітей, заслужений працівник соціальної сфери, кандидат політичних наук.

За її словами, усі ці діти мають отримати статус жертв військових дій та збройного конфлікту.

Учасники дискусії наголосили, що серед дітей з прифронтової зони, переселенців, дітей військових немає тих, хто не постраждав би від конфлікту. Так само постраждалими є діти, що залишилися на непідконтрольній території та живуть “у паралельній реальності”.

“Це діти, які були вирвані із звичного середовища, які кожного дня бачать батьків у неналежному психологічному стані, діти, які живуть на прифронтових територіях, – постраждалі всі до одного, діти, які спокійно засинають під обстріли, – постраждалі діти. Усі ці діти мають імена. За кожним іменем стоїть величезна трагедія”, – підкреслила Леся Литвинова, волонтер, співзасновниця волонтерського Центру допомоги переселенцям на Фролівській.

За словами Дар’ї Касьянової з міжнародної благодійної організації “Благодійний фонд “СОС Дитячі містечка”, статус жертви бойових дій хоч і не передбачає фінансової допомоги, проте дає доступ до оздоровлення, лікування та реабілітації.

Експерти також вказують на складності із встановленням наявності психологічної травми. Адже робота психологів у зоні конфлікту ніяк не координується. В Україні немає жодного нормативного акту про психологічну травму.

На думку учасників дискусії, Україна виявилася не готовою ні до запобігання, ні до адекватного документування випадків участі неповнолітніх дітей у збройному конфлікті. Ще рік тому внесли законодавчі зміни, згідно з якими дитина, яку втягнули у діяльність збройних формувань, є жертвою та свідком, а не злочинцем. Проте відповідальність за такий злочин досі не встановили.

“У судах перебуває дев’ять справ щодо осіб до 18 років, які брали участь у збройних формуваннях. Всього таких зареєстрованих проваджень 27. Але із внесенням змін до закону, діти, які залучені до конфлікту, є апріорі постраждалими і мають мати статус дитини, постраждалої від збройного конфлікту”, – наголосив Олексій Лазаренко, віце-президент Всеукраїнської фундації “Захист прав дітей”.

Справжня статистика щодо різних категорій дітей відсутня. Збирати її почали лише з 2015 року через данні органів охорони здоров’я та Нацполіції. Інформація з тимчасово окупованих територій не надходить.

Серед інших проблем – постановка на квартирний облік сиріт та дітей, які залишилися без опіки батьків, адже на первинному обліку вони знаходяться на непідконтрольних територіях. Також незрозумілим залишається питання паспортів.

“Діти, які залишилися на тій стороні, у 16 років отримують паспорт “ЛНР”. Якщо у нього тут є якесь житло, ми не можемо на нього це житло оформити, бо такий паспорт не дає для цього підстав”, – пояснила Раїса Родіна, начальник Служби у справах дітей Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Сьогодні дуже важко повернути з РФ до України дітей, які туди виїхали з батьками і там втратили піклування. З 26 таких дітей поки що змогли повернути тільки 5.

“Так само важко повернути дітей з непідконтрольних територій Донецької області. Це стосується дітей, які перебувають у закладах охорони здоров’я. Наші діти проходили лікування там, а повернути їх, навіть маючи тут рідних, не вдається”, – розповіла Наталія Тимофеєва, начальник Служби у справах дітей Донецької обласної ВЦА.

Є також інформація, що на тимчасово окупованих територіях, представники самопроголошених республік просто “віджимають” приміщення дитячих будинків сімейного типу та їхній автотранспорт. Не дивлячись на це, жодна така родина не відмовилася від дітей.

Для вирішення деяких адмінпитань, на КПВВ облаштують адміністративні центри.

“11 січня Кабмін затвердив План реінтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей. Там пропонується створити адміністративні центри на лінії розмежування. Навіть на підконтрольній території отримання паспортів чи ID-карток іде дуже тяжко. Ми зараз готуємо зміни, які б дозволили вирішувати ці проблеми одразу на КПВВ”, – зазначив Юрій Гримчак, радник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Зі своїми проблемами люди більше звертаються до громадських організацій, ніж до держави. Зараз є тенденція на відсторонення від них.

“Держава зараз не справляється з навалою проблем. Зараз є тенденція до відділення організацій від держави, ми не розраховуємо на державу як на помічника. Потрібно не лише закріплювати у законах, але й знаходити механізми, як вирішувати проблему знизу, і що робити, якщо з’являється проблема, яка не закріплена у законі”, – вважає Вікторія Федотова, керівник Громадської організації “МАРТІН клуб”.