З 16 січня друковані ЗМІ в Україні мають виходити державною мовою
16 січня 2022 року в Україні набула чинності стаття 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо друкованих засобів масової інформації загальнодержавної та регіональної сфер розповсюдження. Вона передбачає перехід друкованих ЗМІ на українську мову.
Про це йдеться в тексті законодавчого акту, оприлюдненого в “Голосі України” 16 травня 2019 року.
Фото: SERGEI GAPON/AFP via Getty ImagesТак, відповідно до норм, передбачених статтею 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” з 16 січня 2022 року, друковані засоби масової інформації в Україні мають видаватися державною мовою. Тобто за загальним правилом не можна вносити в друковані видання інформацію іншою мовою, зокрема оголошення, рекламну інформацію тощо.
Разом з тим, документ передбачає, що місцевим ЗМІ, які розповсюджуються в межах лише однієї області, надано право скористатися перехідним періодом до липня 2024 року.
Голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко зазначив, що в спілці вітають методи, спрямовані на поступову українізацію інформаційної сфери.
“Вітаємо, що вимоги поетапні. Згідно з новим законом, якщо, наприклад, всеукраїнський журнал видавався російською мовою, то з 16 січня він повинен мати й україномовну версію. Робиться це для того, щоби читач міг вибрати. Для місцевих локальних газет є відстрочка – до липня 2024 року“, – сказав експерт.
Водночас загальнодержавні російськомовні ЗМІ, такі як газети та журнали, мають або перейти на українську, або поряд з російською (чи то іншою іноземною мовою) дублювати свої матеріали державною. Останнє, своєю чергою, зробить друк значно дорожчим через збільшення сторінок видання.
Всі мовні версії мають видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їхні випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.
У точках продажу газет та журналів не менше за 50% продукції має бути українською.
Видавець, член Асоціації незалежних регіональних видавців Геннадій Чабанов, каже, що перспективи для друкованих ЗМІ не є райдужними. За його словами, місцева преса має 2 роки і 6 місяців, до липня 2024 року. Питання більше стосується національної та регіональної преси.
“Наприклад, у нас є видання, які комерційно вигідно випускати російською та українською мовами. Частина областей не читають пресу російською – Львівська, Тернопільська, Рівненська тощо... Чи готові мешканці Одещини читати українською мовою? Це буде видно з перших продажів. Якщо тиражі будуть лише українською, то станеться падіння однозначно“, – сказав він.
За словами Чабанова, не виключено, що багато видавців замисляться про закриття своїх ЗМІ.
На його думку, основна проблема для видавців тепер – однакова кількість екземплярів ЗМІ російською та українською мовами.
“Це не дуже реалістично виконати“, – каже Чабанов.
Він припускає, що частина аудиторії через нововведення або читатимуть телеграм-канали, або через супутникові канали дивитимуться “ворожі” канали.
Голова Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорєлов повідомив, що, восени 2021 року видавці почали отримувати від дистрибуторів та великих роздрібних мереж попередження, що з січня 2022 року вони не прийматимуть на продаж загальнонаціональні видання російською (адже їх також штрафуватимуть за надмір російськомовних видань на розкладках). За словами Погорєлова видавці, які є членами Української асоціації медіабізнесу, заздалегідь подбали про якість контенту своїх медіа і провели навчання української мови для персоналу, який цього потребував.
“Деякі видання перереєструвались як місцеві й поки що не будуть переходити на українську. А решта або й так видаються українською, або закрили російську версію і перейшли на українську. Всі зараз в однаковій ситуації. Будемо дивитися, як відреагує читач“, – зазначив керівник Української асоціації медіабізнесу.
Вимоги статті 25 не поширюються на друковані ЗМІ, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти українською мовою, та на наукові видання.
Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте є штрафи — від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6,8-8,5 тисячі гривень). Повторне порушення протягом року передбачає штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів (8,5-11,9 тисячі гривень).
Притягати порушників до адміністративної відповідальності Уповноважений із захисту державної мови зможе із 16 липня 2022 року.
Нагадаємо, раніше Центр прав людини ZMINA зробив власний аналіз мовного закону та окремих невідповідностей стандартам прав людини в даному законопроєкті й закликає законодавців внести в нього відповідні зміни. Адже якщо не усунути ці недоліки, то це призведе до нівелювання його позитивних аспектів. З іншого боку, як зазначають експерти, проблеми окремих норм закону жодним чином не зумовлюють його скасування в цілому.
