Від Росії вимагають припинити дискримінацію та незаконне переслідування кримчанок

Жінки в тимчасово окупованій Росією Автономній Республіці Крим стикаються з дискримінацією.

Про це 3 вересня під час брифінгу в Українському кризовому медіацентрі на тему “Жінки Криму – жертви дискримінації” заявили представники Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ), передає кореспондент видання ZMINA. 

Історикиня Гульнара Абдуллаєва наголосила, що жінки відігравали вагому роль у кримськотатарському суспільстві в усі часи, з їхньою думкою рахувалися. Вони були на рівні з чоловіками, каже вона. Відтак вони так само відігравали активну роль у кримськотатарському національному русі. 

“Навіть 1917 року, після проведення Курултаю, після написання першої кримськотатарської конституції, пункт 18 конституції офіційно врівноважував права жінок з правами чоловіків. Жінка вже тоді, 1917 року, мала право голосу на виборах, обіймати ключові посади, брати участь у політичному житті”, – сказала вона.

Гульнара Абдуллаєва

У КРЦ наголошують, що після окупації Росією Криму 2014 року сотні активістів потрапили під репресії за свою громадянську позицію. Спершу це були лише чоловіки. Однак російська влада не зупинилась і почала обмежувати права жіночої половини населення півострова.

Коли ми говоримо про жінок окупованого Криму, а особливо про представниць корінного кримськотатарського народу, нам важливо усвідомлювати, що вони зазнають множинних форм дискримінації. Оскільки ці жінки зазнають дискримінації і за гендерною, і за етнічною, і за релігійною ознаками.

Людмила Коротких, менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру

Менеджерка громадської організації Зарема Барiєва повідомила, що сотні жінок і дівчат зазнали переслідувань та дискримінації. Найуразливішою групою на півострові залишаються сім’ї політичних в’язнів Кремля, які залишилися без чоловічої підтримки: 64 дружини, 119 матерів, 98 дочок.

Зарема Барієва

За словами Барієвої, негативною тенденцією стало переслідування активісток Криму. Із 2014 року Кримськотатарський ресурсний центр зафіксував також такі порушення прав жінок:

• 18 обшуків;
• три спроби притягнення до кримінальної відповідальності;
• два заочних арешти;
• 21 адміністративну справу;
• п’ять притягнень до кримінальної відповідальності;
• одне насильницьке зникнення;
• два випадки тиску на адвокатів.

Барієва також додала, що через рішення від 26 квітня 2016 року про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і його заборону Росія порушила права чотирьох членкинь Меджлісу та більш ніж 200 членкинь із системи місцевих і регіональних меджлісів кримських татар.

Крім цього, унаслідок окупації Криму 26 делегаток Курултаю кримськотатарського народу мають обмеження в реалізації представницьких функцій, оскільки існує загроза їхнього подальшого переслідування, пояснюють у КРЦ.

Кримська адвокатеса Еміне Авамiлєва з власного досвіду розповіла про те, як дискримінують жінок у Криму через їхню соціально активну діяльність. Починаючи з 2014 року окупаційна влада систематично вручає їй застереження “Про неприпустимість порушення закону” через її діяльність.

Представниці Кримськотатарського ресурсного центру звернули увагу, що в кримчанок є інструмент у захисті їхніх прав – Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок. Йому можна скаржитися, пройшовши всі судові інстанції в Росії. У червні КРЦ підготував доповідь “Переслідування і насильство стосовно жінок в окупованому Криму”, яку презентували під час засідання 79-ї сесії Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок.

Крім того, у КРЦ радять звертатися до Робочої групи ООН з питань дискримінації щодо жінок та використовувати механізм спеціального доповідача ООН з питань насильства стосовно жінок. Кримськотатарський ресурсний центр оголосив про готовність допомагати в написанні таких заяв до міжнародних органів. 

У громадській організації нагадали, що 1979 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Цей міжнародний договір набув чинності рівно 40 років тому – 3 вересня 1981 року. 

Кримськотатарський ресурсний центр вимагає від Російської Федерації виконувати всі її міжнародні зобов’язання і припинити дискримінацію та незаконне переслідування жінок у тимчасово окупованому РФ Криму.