На зустрічі у Представництві Президента України в АР Крим експерти та урядовці обговорили ключові виклики реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ), серед яких – подолання наслідків порушення прав людини, відновлення правосуддя та розробка механізмів підтримки постраждалих від окупаційного режиму.
Тимчасово виконуюча обов’язки Постійного Представника Ольга Куришко розповіла про основні напрями діяльності представництва, спрямовані на підтримку державних політик реінтеграції тимчасово окупованої території. Зокрема, вона підкреслила, що одне із головних завдань – розробка стратегічних документів, які включають плани економічного відновлення, заходи когнітивної деокупації та конкретні кроки державної влади після звільнення цієї території.
Ольга Куришко наголосила на важливості відновлення правосуддя та справедливості на деокупованій території.
Окремо Ольга Куришко наголосила на необхідності комплексного підходу та спільних зусиль усіх органів державної влади та громадськості.
Ольга Куришко
“Результати соціологічних досліджень і національних опитувань щодо ставлення населення до процесів правосуддя, підтримки та захисту постраждалих є надзвичайно важливими, адже вони формують основу для розробки реінтеграційних механізмів, які мають враховувати унікальний досвід та потреби постраждалих від окупаційного режиму, підходи до відшкодування збитків та реабілітації постраждалих, а також формування довіри населення до державних інституцій”, – сказала тимчасова виконуюча обов’язки Представника Президента.
Під час зустрічі експерти наголосили, що головними потребами постраждалих від
воєнних злочинів є соціальні гарантії, правова допомога та доступ до житла. Під час заходу окрему увагу було приділено визначенню статусу постраждалого від війни, необхідності підвищення прозорості та обізнаності про доступ до державних сервісів підтримки, оскільки більшість постраждалих не знають, як отримати допомогу.
Панелісти зазначили, що основним викликом у роботі з постраждалими від воєнних злочинів є недостатній рівень взаємодії між державними установами, неурядовими організаціями та самими постраждалими. Існує значний розрив між тими, хто надає послуги, і тими, хто їх потребує, оскільки наявних соціальних сервісів недостатньо для задоволення масового попиту.
Крім того, експерти зазначили, що на рівні держави потерпілі стикаються зі значними викликами, оскільки система не може забезпечити їм належний захист та підтримку, отож існує нагальна потреба в реформуванні системи для підвищення довіри до правосуддя.
Учасники обговорення зауважили необхідність створення не лише судових, а й позасудових механізмів для досягнення відчуття справедливості. Вони підкреслили, що постраждалі, ветерани та цивільні мають відчувати справедливість не лише через судові рішення, але й через доступ до якісної системи охорони здоров’я та інших соціальних послуг.
Нагадаємо, 18 грудня 2024 року у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь
відбулася презентація аналітичної записки “Якими можуть бути підходи щодо документів, виданих в окупації?”
Предметом дискусії стало питання необхідності напрацювання механізмів врахування інформації з документів, виданих окупаційними органами влади. Мова йде про мільйони документів – акти цивільного стану, медичні, освітні, правочини, судові рішення тощо, які, відповідно до законодавства України, є недійсними. Проте інших документів громадяни України, які залишаються в окупації, отримати не можуть внаслідок політики РФ. Починаючи з 2014 року в Україні діє презумпція невизнання “документів”, виданих в окупації. Утім, на переконання правозахисної спільноти, мають бути розроблені підходи з використання інформації із найбільш важливих документів.
