Навесні в Криму окупаційна влада арештувала 78 активістів – звіт

Дата: 25 Травня 2015
A+ A- Підписатися

З березня по травень 2015 року окупаційна влада провела щонайменше 94 допити, 22 обшуки, 78 арештів, 13 судових засідань, в результаті яких було накладено 11 штрафів, 4 людини були відправлені на виправні роботи, 2 вироки було винесено по “кримським справам”. Також були зафіксовані три випадки тортур і побиттів.

Про це повідомили правозахисники Центру громадських свобод та ініціативи Євромайдан SOS, презентуючи свій перший звіт “Крим: хроніки окупації”, передає кореспондент Центру інформації про права людини.  

Правозахисники кажуть, що майже кожен день в Криму відбуваються обшуки, арешти, судові справи, переслідування, погрози, а органи, які задіяні в системі переслідувань, – це прокуратура, поліція, суд, спецслужби, які тісно співпрацюють з парамілітарним кримінальним угрупованням – “кримською самообороною”.

“При цьому ця система використовує як юридичні механізми для репресій – обшуки, допити, затримання, арешти, порушення сфабрикованих адміністративних і кримінальних справ, так і позаправові – це тортури, погрози, побиття тощо. Окупаційна влада для придушення представників громадянського суспільства використовує наступне меню: звинувачення в організації масових заворушень, організація та участь в несанкціонованих мітингах, публічні заклики до екстремізму, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, опір правоохоронним органам, створення терористичних організацій та підготовка терактів. Жертви таких дій – люди різного віку, мають абсолютно різні професії. Однак їх всіх об’єднує те, що вони здійснюють публічну активність, яка несанкціонована і непідконтрольна окупаційній владі”, – каже координаторка Євромайдан SOS Олександра Матвійчук.

Як нещодавній приклад згортання прав і свобод у Криму правозахисники наводять історію студентів, які у парку знімали ролик на підтримку кримськотатарського народу.

Після 16 травня було заарештовано вісім студентів, які знімали у парку відеоролик на підтримку кримськотатарського телеканалу ATR. Вже наступного дня одного з них судовим рішенням було визнано винним, тому що він був організатором несанкціонованої акції і здійснював опір представнику правоохоронних органів, якого, за його словами, він не чинив. І цей Олексій Єфрємов сказав, описуючи цю ситуацію: “Йдеться не зовсім про канал ATR, а про правове поле і правові гарантії. Йдеться про те, в яких умовах виживають люди в Криму, залишившись сам на сам з окупантами та їх правилами гри”, – цитує студента правозахисниця Олександра Матвійчук.

Абмежит Сулейманов, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарского народу, обурюється залякуваннями з боку ФСБ: “Коли люди вирішили зробити флеш-моб – сфотографуватися в Армянську в українських вишиванках на День української вишиванки, то це закінчилось арештом разом із журналістами, які там були. Нібито хтось попередив спецслужби, що вони в машині везуть якийсь вибуховий пристрій. Їх привезли до ФСБ, допитали, зняли відбитки пальців, і коли зрозуміли, що люди стоять на своєму, то їх попередили: “Десь зараз знаходять людей з відрубаними головами на Північно-Кримському каналі або десь в лісі знаходять людей убитими”. Це такий тонкий натяк про те, що хлопці, якщо ви й далі не буде підкорятись Російській Федерації, то такою може бути ваша доля”.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв характеризує окупаційну владу як “гіршу за радянську”: “Ця влада, цей режим, встановлений зараз у Криму, значно гірший від радянської влади. Тому що у радянської влади була бодай якась процедура: арешт, слідство, суд, хоч і декоративний. Але тоді була процедура – а зараз люди просто зникають”.

Координаторка громадської ініціативи “Крим SOS” Таміла Ташева стверджує, що звіт неповний і він відображає лише “вершину айсбергу” порушення прав кримчан. Вона закликала міжнародних партнерів спонукати Росію до допуску постійних міжнародних спостерігачів до Криму.

“Ці сотні випадків, які ми фіксуємо і про які ми знаємо, – це лише вершина айсберга. В Криму відсутнє об’єктивне розслідування вбивств Решата Аметова, Станіслава Карачевського… Ми розуміємо, що окупаційна кримська влада цих розслідувань не хоче вести, але ми, як громадські організації, як представники недержавного сектору, закликаємо й міжнародних наших партнерів, щоб вони домоглись від країни-окупанта незалежних розслідувань, щоб там дійсно були присутні міжнародні спостерігачі. Тому що сьогоднішніх періодічних спостережних місій – Кримської польової та україно-російської місії – недостатньо. Там необхідна присутність постійних спостерігачів”, – каже Таміла Ташева.

Основні справи, за допомогою яких окупаційна влада чинить тиск – це справи “26 лютого”, за якими досі тривають арешти та допити, каже координатор Комітету із захисту прав людини та представник Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

Експерт відзначає негативну тенденцію, коли репресивна машина намагається взяти під контроль представницькі органи кримських татар – Меджліс і Курултай кримськотатарського народу.

“Були різні спроби. Починаючи від того, як намагалися створити альтернативні органи, намагалися тиснути на членів Меджлісу і Курултаю. А ось нещодавно ми помітили тенденцію, коли одному з очільників регіонального Меджлісу були підкинуті патрони. Правозахисники пішли на випередження і почали заявляти про те, що це спроба оголосити Меджліс кримськотатарского народу терористичною організацією. Ми знаємо, що Дума прийняла закон про небажані організації. Я думаю, подібні дії будуть продовжуватися і будуть заводитися нові кримінальні справи стосовно активістів в Криму”, – прогнозує Ескендер Барієв.

Правозахисник стверджує, що “кримська влада” чинить тиск на кримськотатарських підприємців: “Щоб позбавити звичайних людей шматка хліба, ми навесні побачили посилення тиску на підприємців, зокрема за допомогою парамілітарних структур –  “кримської самооборони”, коли здійснювалися підпали. Ми знаємо про те, що за допомогою податкової інспекціі намагаються чинити тиск на підприємців, а за допомогою судів – вилучати їхнє майно”.

Правозахисники просять кримських активістів перш за все подбати про власну безпеку.

“Ми звертаємось до вас з тим, щоб ви почали дбати про власну безпеку і планувати свою діяльність із врахуванням правових, фізичних та інформаційних ризиків. Не потрібно давати підстав для катку репресій. Ризики можна зменшити. Щонайменше можна попередньо укласти договір з адвокатом, перевірити своє помешкання й комп’ютери на наявність речей та комп’ютерних програм, які можуть бути використані проти тебе, оцінити простір, в якому ти живеш, з точки зору фізичної безпеки. Ми, як Євромайдан SOS, готові консультувати. Україна – не єдина країна, в якій громадські активісти живуть в таких умовах. Напрацьовано цілий арсенал методів протидії, і ми дуже раді були б ним ділитись”, – пояснює Олександра Матвійчук.

Правозахисники закликають кримчан надсилати інформацію про порушення їхніх прав на електронну адресу: evromaidansos@gmail.com 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: