Верховний Суд визнав, що відмовитися від мобілізації з релігійних переконань не можна: що кажуть експерти

Верховний Суд визнав, що під час війни відмовитися від призову під час мобілізації у зв’язку із релігійними переконаннями не можна. Проте віряни мають право служити без зброї. 

Це питання обговорювали під час круглого столу, присвяченого темі альтернативної служби, передає ZMINA.

Фото з відкритих джерел

В Україні є три правові форми виконання конституційного обов’язку і захисту країни під час війни, розповів професор кафедри конституційного права ЛНУ імені Івана Франка Сергій Рабінович:

• військова служба зі зброєю;
• військова служба без зброї;
• альтернативна служба (в цивільних установах поза Збройними силами), інститут якої наразі не діє.

Сергій Рабінович навів нещодавню постанову Верхового суду від 27 жовтня 2025 року (№573/838/24), у якій була сформульована позиція, що “міркування, повʼязані з переконаннями, не можуть бути повністю виключені під час війни, тому призов на військову службу під час мобілізації автоматично не скасовує права на сумлінну відмову від носіння або використання зброї”. 

“Ця позиція, безумовно, бачиться такою, що забезпечує частково дієвість гарантії частини 4 статті 35 Конституції України. Важливим є сам факт визнання права на сумлінну відмову в умовах мобілізації“, – звернув увагу він.

Суд розглядав справу священнослужителя релігійної громади свідків Єгови, засудженого до 3 років увʼязнення за ухилення від мобілізації. Захист чоловіка поставив питання, чи узгоджується кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації з правом особи на свободу думки, совісті та релігії, яке закріплено в Конституції та міжнародних договорах, ратифікованих Україною.

“Якщо в разі призову на строкову військову службу для сумлінного відмовника доступна можливість замінити таку службу альтернативною відповідно до Закону “Про альтернативну (невійськову) службу”, то в разі призову під час мобілізації закон не передбачає такої можливості й, відповідно, процедури заміни”, – йдеться в тексті постанови суду.

Зазначається, що обʼєднана палата Касаційного кримінального суду ВС не бачить підстав вважати, що право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою, гарантоване у статті 35 Конституції України, поширюється на ситуацію, що загрожує існуванню нації. 

“Об’єднана палата робить висновок, що законодавство не допускає відмову від призову під час мобілізації з міркувань релігійних або інших переконань, і така відмова, навіть якщо щирість і послідовність цих переконань не викликає сумніву, зумовлює відповідальність за статтею 336 КК України (ухилення від мобілізації. – Ред.)“, – вказує суд. 

Разом з тим, релігійні та інші переконання мають бути враховані під час проходження військової служби за мобілізацією й не можуть спричиняти виконання сумлінним відмовником наказів, повʼязаних з носінням або використанням зброї.

У висновках зазначається, що законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обовʼязку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. 

Зрештою Верховний Суд помʼякшив покарання у цій справі: чоловіка звільнили з-під варти та присудили іспитовий строк на рік.

Релігійні організації переважно сприйняли це рішення позитивно, зазначив заступник начальника відділу юридичного забезпечення та правової аналітики ДЕСС Ярослав Котилко. 

“Це рішення є великим прецедентом. Верховний Суд по суті визначив, що в Україні є військова альтернативна служба. Коли я спілкувався з деякими протестантськими єпископами, вони сказали, що навіть такий “розклад” їх влаштовує. Вони будуть говорити членам своєї церкви, щоб ті вимагали проходження альтернативної служби без зброї”, – поділився він.

Адвокат засудженого у зазначеній справі представника свідків Єгови Вадим Карпов звернув увагу, що однаковий підхід до різних релігій не відповідає правозахисним стандартам. У висновку Венеційської комісії йдеться, що держава може передбачити військову службу без зброї, призначивши до неї лише тих, чия відмова обмежується особистим використанням зброї.

“Статут внутрішньої служби з додатками вказує, що при зарахуванні до військової частини за будь-яким військовослужбовцем закріплюється табельна зброя”, – звернув увагу Карпов.

На його думку, навіть якби держава змінила законодавство і запровадила військову службу без зброї за правозахисними стандартами, деякі віруючі, з огляду на їхнє віровчення, не могли б примусово направлятися на військову службу навіть за спеціальностями, які прямо не передбачають використання зброї. Тож переконання слід розрізняти.

“Але без чітких критеріїв, як визначити, що людина дійсно має переконання, несумісні з військовою службою, зловживання може бути з обох боків – держави й людей”, – зауважив адвокат. 

У Звіті ЄС про розширення за 2025 рік зазначається, що Україні необхідно встановити гарантії захисту осіб від кримінального переслідування у разі відмови від військової служби з релігійних переконань, враховуючи записку amicus curiae Венеційської комісії від березня 2025 року. 

Нагадаємо, у жовтні парламент ухвалив за основу законопроєкт №13646, який прибирає із закону про соцзахист військових норму про альтернативну службу та можливість звільнитись з війська за релігійними віруваннями.