Верховний Суд визнав невинуватими двох харківських активістів, арештованих за акцію проти вирубування дерев

Верховний Суд скасував постанови Дзержинського районного суду Харкова від 9 червня 2010 року, а також постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2010 року, якими активістів Дениса Чернегу та Андрія Єворницького визнали у 2010 році винними в “злісній непокорі” правоохоронцям. Чоловіки провели 15 діб під арештом за акцію проти вирубування дерев у парку. 

Про це повідомили в Українській Гельсінській спілці з прав людини. 

Фото: zfront.org

У 2010 році в Харкові міська влада планувала зрубати понад пів тисячі дерев у парку Горького задля будівництва дороги. Проти цього виступали місцеві мешканці, зокрема Чернега та Єворницький. Правоохоронці затримали їх, а потім суд визнав чоловіків винними в “злісній непокорі” та відправив обох на 15 діб під арешт. 

Згодом міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала Єворницького та Чернегу в’язнями сумління, однак апеляційний суд не скасував для них покарання, а тільки зменшив строк арешту до дев’яти діб.

Обурені такою ситуацією активісти подали позов до Європейського суду з прав людини, який у 2019-му зобов’язав виплатити обом по 6 тисяч євро моральної компенсації за порушення їхніх прав. Саме це рішення стало підставою для перегляду справи у Верховному Суді.

“Якщо люди не домагаються справедливості, це розбещує систему. На мою думку, важливо, щоб судді бачили: якщо вони ухвалюватимуть неправосудні рішення, це матиме наслідки, тобто це вплине на їхню репутацію. Важливо, щоб система визнавала свої помилки та намагалася виправляти їх раніше”, – каже Чернега. 

Активіст розповів, що хотів би притягнути до відповідальності суддю, який ухвалив рішення про арешт, а тому чекає на мотивувальну частину вироку, щоб визначитися, як діяти далі

За словами директора Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайла Трахкала, справа Чернеги та Євроницького є важливою, “оскільки показує державним органам, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не можна використовувати для розгону мирних зібрань і розправи над громадянами”. Правозахисники наголошують, що ситуація, коли справа знайшла своє розв’язання тільки в ЄСПЛ та Верховному Суді, є індикатором для формування належної судової практики й відповідної роботи правоохоронних органів.

Нагадаємо, що цього року ДБР порушило справу щодо поліцейських, які затримали учасників січневої акції проти ультраправого насильства. 

Після запровадження карантину правозахисники неодноразово наголошували, що, згідно з Конституцією, обмеження свободи зібрань можливе лише за умови запровадження надзвичайного стану. На думку громадських спостерігачів, поліція не мала жодних підстав для розгону акції до дня пам’яті Маркелова та Бабурової у 2021 році.