Венеційська комісія: Україна має використати гнучкість “мовної” статті на користь меншин

Венеціанська комісія сьогодні схвалила експертний висновок щодо положень нового Закону України “Про освіту” стосовно викладання державною мовою, меншин та іншими мовами.

Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на прес-службу Ради Європи.

Видання відзначає, що весь документ має обсяг близько 25 сторінок і надає переклад заключної частини документа, яка містить висновки та рекомендації для України.

У висновку зазначається, що стаття 7 Закону суттєво відрізняється від проекту закону, за яким велися консультації з меншинами.

“Та редакція статті, яку було схвалено, суттєво відрізняється від проекту, щодо якого відбувалися консультації з меншинами. Стаття 7 містить важливі двозначності та, як видається, не забезпечує дотримання ключових принципів, необхідних для виконання рамкового закону при застосуванні міжнародних та конституційних зобов’язань країни. Водночас вона містить певні гарантії щодо освіти мовами меншин, але переважно обмежена початковою освітою”, — йдеться у висновку.

Водночас у комісії зазначають, що стаття 7 встановлює рамкову законодавчу базу, завдяки чому існує достатньо простору для такого її тлумачення та застосування, які більше відповідає вимогам захисту національних меншин.

Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати такі можливості.

Закон про освіту є рамковим законом, а закон про середню освіту, який ще має бути схвалений, міг би передбачати детальніші та збалансованіші рішення, зазначено у висновку.

“Якби закон був імплементований таким чином, що мови меншин викладалися лише як предмет, без можливості вивчати інші предмети мовами меншин, це явно було би непропорційним втручанням у існуючі права меншин. Однак параграф 4 статті 7 передбачає правову основу для викладання інших предметів офіційними мовами ЄС”, — наголошують у Венеційській комісії.

У зв’язку з цим Венеційська комісія рекомендує, зокрема:

• розпочати в рамках виконання нового закону “Про освіту” новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання у освіті.
• внести зміни до перехідних положень закону “Про освіту”, забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;
• продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови;
• повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства  для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
• покращити якість викладання державної мови (для представників меншин. – ЄП);
• звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
• забезпечити, щоби виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах.

Нагадаємо, 25 вересня президент Порошенко підписав закон “Про освіту”, яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська.

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв’язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.

26 вересня уряд Угорщини заявив, що буде блокувати всі подальші рішення Євросоюзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон “Про освіту”.

Наприкінці вересня міністерство закордонних справ України направило закон “Про освіту” на експертизу у Венеціанську комісію.